Тіньовий звіт діяльності АРМА

Проведений аналіз діяльності АРМА у 2024–2025 роках свідчить про перебування агентства на етапі масштабної інституційної трансформації. Досліджуваний період характеризувався одночасним реформуванням законодавчої бази, зміною процедур управління арештованими активами та збереженням виконання агентством основних функцій у сфері виявлення, розшуку, управління, реалізації та повернення активів.

Ключовим досягненням періоду стало формування нової нормативної основи діяльності АРМА, спрямованої на підвищення ефективності управління арештованими активами. Водночас більшість законодавчих змін набрали чинності лише наприкінці 2025 – на початку 2026 року, що не дозволяє повною мірою оцінити їх практичну результативність.

Попри окремі позитивні зміни, аналіз засвідчив збереження низки системних проблем. Найбільш суттєвою з них залишається відсутність наскрізного підходу до обліку та оцінки життєвого циклу активів. Наявна система звітності дозволяє оцінювати окремі функції агентства, однак не забезпечує можливості простежити шлях активу від моменту його виявлення до фактичного повернення державі або отримання економічного результату від управління чи реалізації.

У результаті загальний прогрес АРМА у 2024–2025 роках можна оцінити як помірний: агентство продемонструвало розвиток нормативної та організаційної спроможності, однак більшість реформ поки що не супроводжується достатньою кількістю підтверджених результатів для оцінки їх ефективності на практиці.

• 1. У 2024–2025 роках було сформовано нову модель діяльності АРМА

Законодавчі зміни створили основу для перегляду підходів до управління арештованими активами, запровадили нові процедури відбору управителів та розмежували підходи до управління простими і складними активами.

• 2. Функція розшуку активів демонструє високі показники активності, однак її результативність залишається складною для оцінки

Наявна звітність не дозволяє простежити подальшу долю значної частини виявлених активів та оцінити їх зв’язок із подальшими рішеннями про арешт, управління або реалізацію.

• 3. Законодавча реформа ще не підтверджена практичними результатами

Попри масштабні зміни законодавства та запуск нової моделі управління активами, більшість нових процедур почала діяти лише наприкінці досліджуваного періоду, тому їх фактична ефективність поки що не може бути повноцінно оцінена.

• 4. Передача активів в управління продовжує супроводжуватися значними процедурними труднощами

Практика демонструє наявність проблем із доступом до активів, тривалими строками передачі, взаємодією з органами досудового розслідування та збереженням економічної вартості активів до моменту початку управління.

• 5. Реалізація активів забезпечує надходження до бюджету, однак характеризується низькою часткою успішних аукціонів

У 2025 році більшість аукціонів не завершилися продажем активів, а значна частина процедур була повторними спробами реалізації тих самих лотів.

• 6. Єдиний державний реєстр арештованих активів залишається незавершеним елементом системи asset recovery

Попри розвиток цифрової інфраструктури, Реєстр не забезпечує повноцінного відстеження життєвого циклу активів та обмежено використовується як аналітичний інструмент.

• 7. Подальший розвиток української системи asset recovery залежатиме від імплементації європейських стандартів

​​​​​​​Особливо це стосується імплементації положень Директиви (ЄС) 2024/1260 щодо замороження активів, різних форм конфіскації та інтегрованого підходу до повернення активів.

• Запровадити наскрізну систему обліку та звітності за повним життєвим циклом активів: від виявлення та арешту до управління, реалізації, конфіскації та повернення державі.
• Провести комплексну оцінку результатів впровадження нової моделі управління активами після завершення першого року її практичного застосування.
• Забезпечити подальшу гармонізацію законодавства України з положеннями Директиви (ЄС) 2024/1260.
• Посилити прозорість та підзвітність процедур управління активами, зокрема через запровадження публічних показників результативності управителів.
• Забезпечити повноцінну інтеграцію Єдиного державного реєстру арештованих активів з іншими державними інформаційними системами.
• Посилити кадрову та управлінську спроможність агентства, включаючи завершення формування стабільної системи управління.
• Покращити міжвідомчу координацію між АРМА, правоохоронними органами, прокуратурою, судами та Міністерством юстиції.
• Забезпечити регулярне проведення незалежної оцінки ефективності діяльності АРМА та реалізації ключових реформ.

У 2024–2025 роках АРМА продемонструвало найбільший прогрес на рівні законодавчих змін, інституційного розвитку та формування нових процедур. Водночас більшість виявлених проблем мають системний характер і пов’язані з практичною реалізацією реформ, недостатньою інтегрованістю окремих функцій та відсутністю механізмів комплексної оцінки результатів діяльності агентства.

Основним викликом наступного етапу розвитку має стати перехід від реформування нормативної бази до забезпечення стабільних, вимірюваних та публічно підтверджених результатів у сфері управління, реалізації та повернення активів.