Рух є, результату замало: ІЗІ представив Тіньовий звіт діяльності АРМА
Арештовані активи досі не дають економічної вигоди державі. За це відповідає Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – орган, який має спеціальний статус і повинен забезпечити управління цими активами. З окремими проблемами у діяльності та впровадженні реформи АРМА має впоратись самотужки, а з деякими – потребує допомоги та втручання держави. Це стало ключовим меседжем експертного заходу «Що (не) змінила реформа. Тіньовий звіт діяльності АРМА».
У фокусі обговорення – презентація незалежного дослідження, проведеного експертами Аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей» (ІЗІ) за підтримки Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP). Документ охоплює період 2024-2025 років, а також 2026 рік (у частині оцінки прогресу впровадження реформи АРМА). Тіньовий звіт вказує на досягнуті та невтілені результати за цей період.
До дискусії долучилися понад 50 учасників. Серед них представники Верховної Ради, АРМА, Мінʼюсту, Мінекономіки, Єврокомісії, посольств, міжнародних організацій, адвокатської спільноти, бізнесу та громадянського суспільства.
«Реформа АРМА вже принесла важливі зміни, але ключове питання сьогодні – наскільки вони працюють на практиці. Ми проаналізували всі основні функції агентства, щоб визначити системні результати реформи та окреслити напрями для її подальшого вдосконалення», – зазначила голова Аналітичного центру ІЗІ Тетяна Хутор.
Тіньовий звіт ІЗІ зосереджений не на аудиті окремих кейсів, а на виявленні системних тенденцій та проблем у роботі агентства, як зауважила аналітикиня ІЗІ Аліна Бігдан.
«Система наразі ефективніше працює на етапі розшуку активів, ніж на їх фактичному поверненні. Для зміни цієї ситуації необхідно посилити міжвідомчу та міжнародну співпрацю, а також запровадити єдиний підхід до оцінки результатів», – наголосила експертка.
Керівник проєктів ІЗІ Тарас Рябченко представив результати аналізу практики управління та реалізації арештованих активів, а також оцінив інституційну спроможність АРМА після реформи. Він зауважив: попри позитивні зміни, агентство досі стикається із системними проблемами, які стримують ефективне управління активами.
«Ми бачимо прогрес у роботі АРМА, однак частина системних проблем повторюється з року в рік. Важливо не лише фіксувати успішні результати, а й аналізувати причини невдалих кейсів, щоб удосконалювати законодавство та практику», – рекомендує Тарас Рябченко.
Результати дослідження прокоментували й представники парламенту та АРМА. Голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що реформа АРМА створила необхідні передумови для ефективного управління арештованими активами, однак її практична реалізація відбувається повільніше, ніж очікувалося.
«Із понад 20,7 тисячі активів, які сама АРМА визначила як перспективні для управління, конкурси оголошено лише щодо 0,06%, а в управління передано близько 0,02%. Це не той результат, який ми очікували після запуску реформи», – сказала депутатка.
Заступник директора юридичного департаменту АРМА Богдан Коваль визнав, що впровадження реформи агентства відбувалося із затримками. Однак він наголосив: нормативна база вже повністю сформована і система почала працювати.
«Подальші темпи реформи значною мірою залежатимуть від належного фінансування та вдосконалення процесу ідентифікації активів», – підкреслив представник АРМА.
Експерти Аналітичного центру ІЗІ за результатами дослідження рекомендують:
1. Завершити кадрове реформування: обрати Голову АРМА та його заступників для чіткого виконання всіх функцій органу.
2. Врегулювати фінансування: забезпечити належне бюджетне фінансування з боку держави в обмін на демонстрацію успішних кейсів використання коштів з боку АРМА.
3. Впровадити наскрізну статистику: Перейти від звітування за окремими показниками до прозорого відстеження всього життєвого циклу активу: виявлено → арештовано → передано в управління → реалізовано/конфісковано.
4. Модернізувати Єдиний реєстр: усунути технічні обмеження Реєстру, інтегрувати його з іншими держреєстрами та уніфікувати облік активів.
5. Оптимізувати управління активами: внести зміни у Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) для кращої співпраці з правоохоронцями (щоб зменшити потік нерелевантних активів) та запустити процедуру відбору управителів простих активів.
6. Підвищити якість реалізації: оцінювати аукціони не лише за сумою, а й за рівнем конкуренції та причинами зриву торгів. Заблокувати доступ до конкурсів для осіб, пов'язаних із власниками.
7. Гармонізувати законодавство та посилити міжнародне співробітництво: адаптувати норми до Директиви ЄС 2024/1260 та націлити міжнародну взаємодію на кінцевий результат – реальне повернення активів.
Більше про результати діяльності АРМА – в Тіньовому звіті та полісі-бріфі, підготовлені ІЗІ.