Fine or jail: how Zelenskyy proposes to punish sanctions violations

Україна відстає від держав-партнерів в ефективності переслідування порушників санкцій та тих, хто хоче заробити на війні. Наприклад, в Німеччині відкрили близько 2 тис. проваджень щодо ухилення від антиросійських санкцій, у Фінляндії – понад 900, у Латвії – понад 300.

Нещодавно у Німеччині притягнули до кримінальної відповідальності директора місцевої компанії за продаж верстатів для виготовлення снайперських гвинтівок російському виробнику зброї всупереч встановленим обмеженням. Підприємця позбавили волі на 7 років.

У Литві на криптовалютного оператора Payeer наклали штраф 8,23 млн євро за порушення міжнародних санкцій. Компанія дозволяла клієнтам (переважно з РФ) здійснювати операції в рублях через підсанкційні російські банки.

Нідерландська компанія заплатить 195 тис. євро, а її директор – ще 20 тис. Річ у тім, що підприємство незаконно перерахувало близько 18 млн євро дивідендів російській компанії, бенефіціаром якої була підсанкційна особа. Крім того, нідерландці погасили кредит у 100 тис. євро іншій російській компанії, що перебувала під санкціями.

Усі ці приклади демонструють, що Україна як жертва агресії виявляється менш ефективною у переслідуванні порушників санкцій у порівнянні з європейськими партнерами. Цей дисонанс особливо помітний на тлі дій ЄС, який посилює відповідальність та санкційний комплаєнс у бізнесі.

Змінити ситуацію має законопроєкт, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Його підписав президент Володимир Зеленський і має зареєструвати найближчим часом.

Цей документ – результат річної роботи Міністерства юстиції, понад 10 державних органів та Аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей". Він враховує найкращі світові підходи протидії порушенню санкцій та здатен суттєво посилити ефективність санкційної політики держави.

Кримінально караним буде умисне або необережне порушення (невиконання чи перешкоджання виконанню) санкційних обмежень, застосованих відповідно до профільного закону. Зокрема йдеться про секторальні санкції та окремі види персональних обмежень, перелік яких міститься в примітці статті ККУ.

Також каратиметься умисний обхід санкцій, а саме набуття та інші дії із заблокованими активами. Крім цього пропонується карати за доведення до банкрутства або фіктивне банкрутство підсанкційної юридичної особи чи компанії з підсанкційним кінцевим бенефіціарним власником.

Важливо, що за дрібні порушення не каратимуть, адже для настання кримінальної відповідальності треба досягти вартісного порогу у понад 3 тис. євро. Виняток – товари військового призначення або подвійного використання.

Відповідно до законопроєкту, карати пропонується як підсанкційну особу, так й інші сторони, зокрема службовців та осіб, які надають публічні послуги.

Наприклад, кримінальну відповідальність нестиме нотаріус, який всупереч санкціям перереєстрував частку бізнесу на іншу особу, чи директор фірми, яка виконала фінансове зобовʼязання або здійснила торгівельну операцію на користь підсанкційного суб'єкта.

"Ефективність запроваджених санкцій прямо залежить від механізму їх реалізації. Наразі відсутність кримінальної відповідальності за обхід чи порушення санкцій породжує безліч схем для виведення активів з-під санкційних обмежень", - зазначила Інна Богатих, заступник міністра юстиції.

Потенційне покарання за порушення та/або обхід санкції – штраф (від 425 тис. грн до 2,04 млн грн) або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років. Передбачається обов’язкове позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, а в окремих випадках – конфіскація майна.

Юридичних осіб можуть оштрафувати, конфіскувати їхнє майно або взагалі ліквідувати.

Криміналізація порушення та обходу санкцій стане ефективним інструментом протидії недобросовісним суб’єктам господарювання та посилить дієвість санкційної політики. Своєчасне впровадження ефективної системи санкційного комплаєнсу дозволить бізнесу не лише мінімізувати ризики порушень та уникнути кримінальної відповідальності, але й зробить свій внесок у посилення економічного тиску на Росію.

Українські підприємці мають звикнути дотримуватися правил, які уже стали буденністю для бізнесу в державах-партнерах. Серед них:

1. ретельна перевірка контрагентів - скринінг через національні та закордонні (наприклад EU Sanctions Map, CSL Search, OpenSanctions) реєстри та санкційні списки;
2. перевірка кінцевих бенефіціарів, власників та пов'язаних осіб;
3. у разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності – аналіз географічного ризику (чи діють контрагенти в країнах з санкційними обмеженнями);
4. запровадження політики санкційного комплаєнсу – чітких правил роботи в умовах ризиків санкційних порушень;
5. відмова від співпраці з потенційно ризиковими контрагентами: якщо є будь-які сумніви чи підозри, краще відмовитись від угоди.

Криміналізація порушення та обходу санкцій є важливим кроком у розвитку санкційної політики та протидії співпраці з ворогом та тим, хто сприяє агресії. Такі зміни мають вести до зміцнення корпоративної культури українського бізнесу, а санкційний комплаєнс повинен стати невіддільною частиною відповідального ведення бізнесу.

"Простий, але ефективний законопроєкт, спрямований на запобігання обходу санкцій. Як і в багатьох інших країнах, пропонуємо запровадити кримінальну відповідальність за порушення санкцій. Це суттєво підвищить ефективність санкційних обмежень і зміцнить їхній вплив", – вважає уповноважений президента із санкційної політики Владислав Власюк.

Зеленський дійсно запропонував якісну базу для започаткування відповідальності за порушення санкцій. Водночас парламент може піти далі й наблизити український закон до найкращої іноземної практики лідерів санкційної коаліції.

По-перше, запровадження жорстких обмежувальних норм зазвичай балансується у виняткових випадках наданням дозволів на вчинення заборонених санкцією дій, наприклад, оплата лікування або здійснення підприємством діяльності для попередження екологічної шкоди.

По-друге, обовʼязкове декларування підсанкційними особами своїх активів. Це полегшить можливість контролю за їхнім обходом та значно сприятиме ефективності кримінального переслідування порушників.

Запровадження реальної відповідальності за ухилення від санкцій в Україні вигідне не для всіх. Проте потреба ухвалення цього законопроєкту вже перезріла. Більш того, новоухвалена директива ЄС зобовʼязує усі країни члени криміналізувати такі діяння до травня 2025 року.