Антикорупційна експертиза чинного законодавства
Оцінка корупційних ризиків чинного законодавства – це аналіз та сприяння усуненню ризиків там, де вони вже працюють проти держави, і створюють проблеми для більшості ключових стейкхолдерів та суспільства.
Процес оцінки наступний - виявлення сфери, в якій існують корупційні практики, аналіз законодавства, проведення інтерв’ю, аналіз судової практики та вже проведених досліджень, і як наслідок формування аналітичного дослідження з рекомендаціями для усунення корупційних ризиків.
Мета напряму:
Виявити неефективні та корупційні практики, дослідити їх, і надати рекомендації щодо їх усунення. Після цього - слідкувати за тим, щоб вони були ліквідовані.
Діяльність:
1. Оцінка антикорупційної програми Рахункової палати
Прототипом оцінки корупційних ризиків стало дослідження діяльності Рахункової палати. Команда Інституту законодавчих ідей провела незалежний громадський моніторинг стану виконання антикорупційної програми Рахункової палати на 2019-2021 роки, адже саме цей орган має унікальні повноваження з контролю за надходженням та використанням коштів платників податків будь-яким суб’єктом. У процесі аналізу ми дослідили діяльність Рахункової палати, етапи прийняття та затвердження антикорупційних програм у цьому органі. Особливу увагу було приділено основній функції Рахункової палати – проведенню заходів державного зовнішнього контролю (аудиту) – та її відображенню в антикорупційній програмі цього органу.
Ми проаналізували 20 корупційних ризиків та 32 заходи щодо їх усунення. Результати проведеного аналізу вказали на недостатню ефективність виконання антикорупційної програми, у зв’язку з чим аналітики центру сформували 9 пунктів висновків та рекомендацій для якісного підсилення антикорупційної програми РП.
В подальшому, аналітики ІЗІ брали участь у доопрацюванні Антикорупційної програми РП на наступний період. Рекомендації ІЗІ були враховані.
2. Дослідження забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації
Ще одним напрямом став аналіз законодавства соціальної сфери, зокрема забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації (ТЗР). Ідеться про протези, інвалідні візки та ходунки, медичні ліжка тощо. Це найбільша частина видатків держбюджету на підтримку осіб з інвалідністю. Щороку на вказані цілі з коштів платників податків виділяється близько 1,5 мільярда гривень.
ІЗІ спільно з НАЗК дослідили найпоширеніші корупційні схеми забезпечення осіб з інвалідністю технічними засобами реабілітації. ІЗІ провів антикорупційну експертизу всіх актів, які регулюють доступ підприємств на мільярдний ринок. Другим кроком стало використання соціологічних методів: опитано 26 підприємств (25 % від усіх представників галузі), проведено понад 20 глибинних інтерв’ю з представниками як приватних, так і державних підприємств, з чинними і колишніми представниками різних органів державної влади, проведено фокус-групу з 25 представниками громадських організацій.
У презентації-обговоренні взяли участь 125 осіб, зокрема керівництво Міністерства соціальної політики, НАЗК, Комітету ВРУ з питань соціальної політики, Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, Держлікслужби, Офісу Президента.
Пізніше було прийнято зміни до законодавства, які позитивно впливали на розвиток цієї сфери. Ключові корупційні ризики було усунуто.
3. Оцінка корупційних ризиків у сфері пасажирських перевезень
Через зупинення авіасполучення внаслідок російської агресії проти України автомобільні пасажирські перевезення стали найзатребуванішим видом транспорту для переміщення на великі відстані. Це в свою чергу актуалізувало питання ефективності державного регулювання цієї сфери.
ІЗІ провів оцінку корупційних ризиків у сфері рейдових перевірок пасажирських автомобільних перевізників, які здійснює Укртрансбезпека, провівши експертизу нормативного регулювання та аналіз реалізації виявлених недоліків та представив дослідження “Проведення
рейдових перевірок автомобільних перевезень пасажирів: інструмент виявлення порушників чи можливість для зловживань?”
Для дослідження визначених недоліків на практиці команда ІЗІ провела 20 глибинних інтерв’ю з представниками ринку, Укртрансбезпеки та профільних організацій, проаналізувала понад 300 судових справ за наслідками оскарження результатів рейдових перевірок, опитала 75 представників пасажирських перевізників
Дослідження продемонструвало нагальну потребу у зміні підходів до проведення таких перевірок та необхідність удосконалення нормативної бази. Результатом цього стало напрацювання змін до Закону України “Про автомобільний транспорт” та підзаконних актів, зокрема й Порядку проведення рейдових перевірок.
Крім цього дослідження стало базою для розширення цього напрямку і здійснення більш системних змін у цій сфері. Про це у окремому розділі.
