Парламент звільнив голову Рахункової палати. Чому керівні посади в цьому органі набудуть особливої важливості в найближчі роки?

Джерело: Економічна правда

10 квітня Верховна Рада звільнила керівника Рахункової палати – органу, який контролює надходження і витрати державного бюджету. Місце Валерія Пацкана, ймовірно займе колишній заступник міністра фінансів Генадій Пліс.

В умовах війни, коли видатки бюджету шалено ростуть незалежність, прозорість та підзвітність Рахункової палати (РП) має особливе значення. Особливо важливу роль вона відіграватиме в повоєнній відбудові України – на відновлення держави можуть витратити понад 700 млрд доларів.

Хто і як керує Рахунковою палатою? Як цей орган може впливати на владні інституції, та чи можна змінити його роботу до того, як держава почне витрачати сотні мільярдів на відновлення?

Рахункова палата: хто ці люди

Призначення членів Рахункової палати, а особливо її керівника завжди супроводжується складними політичними перемовинами та “торгами“. І звичайно гучними звільненнями попередніх очільників для полегшеного “проходження” нових.

Наприклад, у 2018 році екс-голова РП Роман Магута йшов з посади одночасно з підозрою у зловживанні владою від Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Його зокрема, звинувачували у махінаціях зі службовим житлом на 1,5 млн гривень. Щоправда, на початку квітня 2023 року його виправдали.

Схожа доля спіткала і вже колишнього голову РП Валерія Пацкана, якому восени 2022 року оголосили підозру від НАБУ за незаконне одержання 117,65 тис грн компенсації за житло. Після цього він подав до парламенту заяву про звільнення.

Щоправда, пізніше заяву відкликав, адже не було зрозуміло чи після звільнення з посади, він залишиться членом Рахункової палати. Наприкінці грудня народні депутати зареєстрували проєкт постанови про висловлення недовіри голові РП. З другої спроби вона була підтримана.

Але як і в будь-якому колегіальному органі, керівництво палати не обмежується її головою. Згідно з законом кількість членів цього органу має становити 13 осіб. Крім вже згаданого голови, зараз заступник і 7 членів. Причому сьомого члена, Геннадія Пліса, парламент призначив у грудні 2022 року.

До речі, в кулуарах парламенту кажуть, що саме Геннадій Пліс може очолити цей орган.

Наразі вакантними залишаються чотири посади членів. А у 2024-му році шість членів РП необхідно переобрати.

Відсутність чотирьох членів Рахункової палати створює неабиякі ризики для всієї інституції. Конкурси на їх призначення парламент не оголошує, а якщо й оголошує, то очевидно затягує з їх проведенням.

Крім Пліса, останній раз членів РП призначали у 2018 році, а одному з них – Цезар Огонь – минулого серпня виповнилося 65 років і по закону він мав би бути звільнений. Проте цього до цього часу не зробили.

Враховуючи усі ці проблеми, зволікання в наповненні органу необхідною кількістю членів може взагалі поставити під питання нормальне функціонування Рахункової палати.

Реальні і приховані повноваження

Кожен рік Рахункова палата проводить аудити ефективності, фінансові аудити, аналіз виконання закону про державний бюджет на поточний рік. Працює орган в режимі засідань, на яких відповідальний член РП представляє звіт, який затверджується колегіальним рішенням.

Рахункова палата може впливати на діяльність всіх органів державної влади. Наприклад, у 2020 році виявили неефективність роботи АРМА в управлінні арештованими активами, а у 2021 році виявили недоліки у сфері охорони здоров’я та багато іншого.

У 2021 році РП затверджено 63 звіти, перевірено 490 об’єктів та понад 590 млрд грн державних коштів. За 2022 рік звіт ще не опубліковано.

Аудити та звіти РП мають наслідком відкриття кримінальних проваджень, застосування дисциплінарних стягнень та багато іншого негативу для тих, хто неналежно витрачає бюджетні кошти. Окрім того, виявлені недоліки можуть стати підставою для змін у певній сфері та удосконалення законодавства.

Неформально ж, звіти Рахункової можуть бути дієвим інструментом політичної боротьби, політичного тиску на державні органи та економічного тиску на бізнес.

Що цьому сприяє? Як показує дослідження Інституту законодавчих ідей, РП має критичні недоліки, які сприяють зловживанням.

Перший – відсутність порядку планування роботи в Рахунковій палаті та часті зміни плану перевірок. Це сприяє тому, що окремі органи проходили перевірки кілька разів поспіль за відсутності зрозумілих підстав, а інші не проходять взагалі.

Внесення пропозицій до цього плану здійснюється членами Рахункової палати на власний розсуд часто без належного обґрунтування. Не раз це було предметом публічної критики органу.

Другий – відсутність методик, які б встановлювали критерії “ефективності” або “неефективності” використання бюджетних коштів.

Для розуміння, у 2023 році планується проведення 39-ти аудитів ефективності. Відсутність порядку їх проведення призведе до того, що вони будуть різні за обсягом, структурою та якістю. Як це відбувається і зараз.

Наприклад, аудит ДП “Прозорро.Продажі” свого часу викликав певний резонанс, адже підвищення заробітних плат стало однією з підстав визнання неефективного використання коштів.

Третій недолік – інституційний аспект діяльності РП. За кожним її членом закріплено окремі напрями діяльності, тож один і той же член палати проводить аудити одних і тих самих державних органів.

З одного боку, це дозволяє глибше вникнути в сутність їх роботи і дати більш фахову оцінку витрат, а з іншого – може негативно вплинути на об’єктивність та оцінку викладених фактів, в тому числі налагодження “приязних” стосунків з органами – об’єктами контролю.

Четвертий – продуктивність. За грубими підрахунками, в середньому вартість кожного аудиту складає близько 18 млн гривень.

А, між іншим, деякі важливі аудити у минулі роки так і не були завершені. Серед них: 

• аудит ефективності використання коштів субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам на створення нових, проведення будівельно-ремонтних робіт, реконструкцію існуючих спорткомплексів, палаців спорту, басейнів;
• аудит ефективності використання коштів виділених Нацагентству з питань запобігання корупції на керівництво та управління у сфері запобігання корупції та на фінансування статутної діяльності політичних партій;
• аудит ефективності використання коштів виділених на керівництво та управління у сфері архівної справи;
• аналіз забезпечення Антимонопольним комітетом державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відсутність фінального рішення по звітах ставить питання щодо витрачених часових, людських та фінансових ресурсів на проведення аудитів. Ресурси витрачаються, а результат – відсутній.

До того ж далеко не всі члени нинішнього складу РП відвідували засідання у 2022 році. Це вплинуло на кількість затверджених звітів за результатами аудиту, і на роботу органу в цілому.

Стосунки з депутатами

Рахункова палата веде свою роботу від імені Верховної Ради. Парламент призначає та звільняє членів цього органу, контролює його діяльність. Однак на практиці виникають проблеми.

Вони пов’язані з призначенням нових членів РП, що є політичним питанням. Відсутність згоди щодо кандидатури більшості від складу парламенту автоматично не дозволить його призначити.

Іншим важливим аспектом є безпосередня взаємодія палати та парламенту. Зміни до законодавства і здійснення парламентського контролю за результатами виявлених порушень є обов’язком комітетів. Але як показали результати дослідження лише 5 комітетів розглядали питання за результатами здійснених контрольних заходів палатою. Решта 15 – не розглядали.

Це свідчить про те, що комітетам часто байдужі результати діяльності палати. Саме тому, слід розуміти, що відповідальність за діяльність органу і його ефективність в цьому покладена не лише на голову РП, а і на всіх її членів та парламент.

Як підвищити якість роботи Рахункової палати

Перший крок – обрання нових членів Рахункової палати на прозорому та відкритому конкурсі. Верховна Рада має обрати професіоналів з необхідним досвідом та навичками, які є політично нейтральними та незаангажованими.

Це в майбутньому вплине на якість проведення ними аудитів бюджету. Особливо використання коштів, отриманих на відбудову України від партнерів та конфіскованих в агресора.

Другий – рахункова палата має затвердити всі необхідні внутрішні документи для проведення аудитів. Починаючи від планування до методик їх проведення.

Це підвищить ефективність здійснення аудитів, прозорість та підзвітність цього органу. Крім того, це обмежить широкі повноваження членів палати та дозволить уніфікувати їх діяльність в певних рамках.

І третє – Рахункова палата має підвищувати ефективність співпраці з парламентом. З одного боку, Рада має виявляти більше уваги до висновків, підготовлених РП та вживати всі необхідні заходи в межах реалізації своєї контрольної функції. З іншого боку – сама палата має ініціювати розширення співпраці з парламентом.