Передача конфіскованих активів рф: ключові обговорення на міжнародній конференції в Чехії
6-7 грудня 2024 року у Празі, Чехія, відбулася друга щорічна міжнародна конференція "Criminalization of Sanctions Evasion", організована CEELI Institute та Європейською комісією. На заході були присутні експерти з різних країн, зокрема США, Німеччини, Франції, Латвії, Чехії та інших. Ця подія стала майданчиком для обговорення сучасних нових підходів до боротьби з порушеннями санкційного законодавства та використання конфіскованих активів для підтримки жертв, що постраждали від війни. Учасниками конференції стали провідні експерти, представники урядів, міжнародних організацій та громадянського суспільства. Присутні були також представники Інституту законодавчих ідей - Голова ІЗІ Тетяна Хутор, керівник проєктів Андрій Климосюк та юрист-аналітик Микола Рубащенко.
Програма конференції була насиченою та включала основні питання, що стосуються національного законодавства, механізмів конфіскації активів та їх передачі на потреби жертв війни. Перший день розпочався з панелі, де обговорювали міжнародний досвід в цих сферах. Тетяна Хутор представила законопроєкт, спрямований на криміналізацію порушення та обходу санкцій, якій розробили експерти Інституту законодавчих ідей. Вона наголосила, що впровадження персональної кримінальної відповідальності за порушення санкцій є надзвичайно важливим кроком для посилення санкційного тиску та гармонізації законодавства України з правом ЄС.
“Метою санкцій є захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидія терористичній діяльності, а також запобігання порушенням та відновлення втрачених прав, свобод і законних інтересів громадян України, суспільства та держави”, — зазначила Тетяна Хутор.
На сесії також обговорювали досвід США, де на основі поправки до Закону про Державний бюджет (2023) створено механізми передачі доходів від конфіскованого майна санкційних осіб для допомоги Україні. Зокрема, Міністерство юстиції США через Генерального прокурора може передавати такі кошти Державному секретарю, який використовує їх у рамках Закону про міжнародну допомогу. Перші приклади цього підходу вже реалізовані: у 2023 році $5,4 млн, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва, були передані для підтримки реінтеграції українських ветеранів.
Другий день конференції був присвячений питанню використання конфіскованих активів. Тетяна Хутор модерувала ключову сесію, під час якої представила пропозиції щодо спрямування штрафів і конфіскованих коштів на підтримку жертв російської агресії. Вона навела приклади успішного досвіду Литви, яка прийняла поправку до законодавства, що дозволяє використовувати як конфісковані активи, так і штрафи за порушення санкцій для фінансування відновлення України.
Також обговорювалися інші європейські механізми. Нещодавно прийнята Директива ЄС 2024/1260 про повернення та конфіскацію активів передбачає заохочення передачі конфіскованих активів країнам, які постраждали від агресії. Хоча ще до прийняття цієї Директиви ЄС окремі держави-члени виявили ініціативу щодо впровадження відповідних заходів на національному рівні. Імплементація цієї директиви очікується до 2026 року, саме тому учасники наголосили на необхідності оперативного впровадження подібних законів в усіх країнах-партнерах. Наприклад, у Німеччині вже заморожено понад €722 млн активів, які потенційно можуть бути використані для відновлення України.
“Передача Україні конфіскованих активів порушників санкцій повністю відповідає загальновизнаному принципу повернення злочинних активів на потреби жертви. Це матиме значний позитивний вплив і в контексті відновлення України, і в контексті утвердження міжнародних норм щодо санкційних обмежень та невідворотності покарання їх порушників”, - наголосила Голова ІЗІ Тетяна Хутор.
Серед основних викликів експерти виділили проблему адаптації міжнародного права до реалій сучасних конфліктів. Потрібно впроваджувати правові механізми, що дозволять передавати не лише конфісковані активи, але й штрафи за порушення санкцій. У цьому контексті приклад Литви може слугувати моделлю для інших країн.
Додатково обговорювався потенціал санкційного законодавства. За даними OFAC, у США вже конфісковано понад $1 млрд за порушення санкційних режимів. Проте передача цих коштів Україні потребує законодавчих змін, оскільки чинне право не дозволяє переказувати штрафи. Водночас було наголошено, що такі кроки мають критичне значення для забезпечення справедливості та відновлення довіри до санкційного механізму.
Ця міжнародна подія стала важливим майданчиком для обміну досвідом та розробки нових підходів до боротьби з обходом санкцій. Учасники висловили спільну позицію щодо необхідності прискорення процесів передачі конфіскованих активів. Це, на їхню думку, дозволить не лише допомогти Україні у відновленні після російської агресії, але й зміцнити глобальну санкційну політику.
“Передача активів порушників санкцій — це не лише питання фінансової підтримки. Це сигнал міжнародній спільноті про те, що обходу санкцій немає місця у правовій системі, і що злочинці платитимуть за свої дії”, — підсумувала Тетяна Хутор.
Інститут законодавчих ідей висловлює вдячність організаторам конференції за можливість представити українські ініціативи на міжнародній арені та наголосив на важливості спільних зусиль у створенні дієвих механізмів боротьби з обходом санкцій. Зусилля таких платформ, як CEELI Institute, є надзвичайно цінними для формування глобальних підходів до протидії порушенням санкцій та надання допомоги жертвам конфліктів.