19 листопада 2024 року Інститут законодавчих ідей (ІЗІ) разом із Національним демократичним інститутом міжнародних справ (NDI) та George Mason University провели круглий стіл на тему "Інструменти антикорупційної експертизи: досвід, виклики та перспективи"
На заході у Вашингтоні зібрались понад 50 експертів з різних країн світу, таких як Україна, США, Литва, Румунія, Чилі, Південна Корея та Індонезія, щоб обговорити найефективніші практики та майбутнє антикорупційної діяльності. Один з основних моментів обговорення був направлений на визначення та дослідження ключових факторів того, як сучасні технології можуть покращити якість антикорупційних досліджень.
Проблематика ризику корупції в тому, що він зростає, коли закони містять нечіткі формулювання, слабкі механізми виконання, незрозумілу підзвітність або надмірні винятки, особливо якщо законодавчий процес є непрозорим. У таких умовах закони можуть створюватися на користь певних груп або шкодити іншим.
На початку 2000-х років країни Східного партнерства ЄС почали розробляти інструменти для виявлення та зменшення корупційних ризиків у законодавстві. Ці методи отримали назву “Аналіз корупційних ризиків” (АКР) або “Антикорупційна експертиза”. Нині понад десяток країн Східної Європи, Центральної Азії, а також Південна Корея та Індонезія впровадили АКР для аналізу частини або всіх запропонованих законопроєктів. Інші держави поки що розглядають можливість застосування цього підходу. У більшості випадків аналіз корупційних ризиків проводять виконавчі органи або антикорупційні структури, але існує проблема втручання парламентів деяких країн в оцінку ризику корупції в законопроєктах, які вони розглядають.
Десятиліття досвіду проведення антикорупційної експертизи в різних країнах дозволяють оцінити її ефективність та визначити ключові фактори, що впливають на результативність цього процесу. За сім років діяльності Інститут законодавчих ідей став лідером у сфері публічної антикорупційної експертизи в Україні. Щороку наша команда аналізує близько тисячі законопроєктів, а загальна кількість вже перевищила 8 тисяч. Ця діяльність є непростою, адже супроводжується як значними успіхами, так і численними викликами, пов’язаними з об’єктивними та суб’єктивними факторами.
Антикорупційна експертиза законопроєктів в Україні бере початок із 2013 року. У той час її проведення покладалося на Міністерство юстиції та Парламентський комітет, однак ці органи стикалися з численними проблемами. Відсутність належної спроможності та політичне втручання обмежували ефективність роботи. Значний прогрес став можливим лише зі створенням спеціалізованого антикорупційного органу. До 2020 року антикорупційний аналіз став більш системним і охоплював не лише парламентські структури, але й громадянське суспільство. Водночас річна кількість законопроєктів, що потребували аналізу, сягала до тисячі, тому парламент був змушений покладатися на підтримку експертів громадського сектору. Наприклад, 85–90% висновків Інституту законодавчих ініціатив враховуються як Парламентським комітетом, так і Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК). Успіхи в антикорупційній сфері стали можливими завдяки підтримці суспільства та міжнародних партнерів. Попри це, існує низка викликів, що ускладнюють ефективність експертизи. Експерти виділяють створення законодавства, яке мінімізує можливості для корупційних дій, за основну мету.
Обговорювались основні проблеми розвитку антикорупційної експертизи, серед яких було зазначено брак ресурсів, експертів, відсутність механізмів, які могли б гарантувати, що результати антикорупційної оцінки будуть враховані у законопроєктах, а також непрозорість законодавчих процедур, що ускладнює проведення якісної експертизи. Часто законопроєкти аналізуються лише на початкових етапах, тоді як зміни, внесені до другого читання, залишаються поза увагою, створюючи нові корупційні ризики. Також важливо враховувати обмеженість ресурсів, особливо на місцевому рівні, що обмежує можливості проведення комплексних аналізів. Політичне втручання та особисті інтереси, які нерідко впливають на експертизи, також залишаються серйозним бар’єром на шляху до прозорості законодавства.
Особливу увагу під час круглого столу було приділено ролі штучного інтелекту (АІ) в антикорупційній експертизі. Ця тема викликала жваві обговорення серед експертів. Учасники обміркували, як технології можуть допомогти у виявленні корупційних ризиків у законодавстві, пришвидшити аналіз даних та підвищити його точність. Разом із тим було наголошено, що використання АІ поки що перебуває на початковому етапі, але має великий потенціал для розвитку. Створення платформи на основі AI, яка стане інструментом для антикорупційної експертизи на всіх рівнях — від законів до місцевих нормативних актів, є досить перспективним напрямком. Це особливо важливо для України, де є нагальна потреба у підсиленні прозорості й ефективності законодавчого процесу.
Було представлено успішні практики антикорупційної експертизи з різних країн. Зокрема, Україна демонструє модель залучення громадянського суспільства до процесу експертизи, яка була визнана однією з найефективніших у регіоні. Експерти звернули увагу на проблеми недостатньої прозорості законодавчого процесу, обмеженого часу для аналізу, а також браку ресурсів і знань у спеціалізованих командах. Учасники обговорили перспективи створення платформ, які об'єднають розробників законів, антикорупційні органи та громадськість для оперативного обміну даними й проведення антикорупційних аналізів.
Круглий стіл став вагомою частиною для посилення міжнародної співпраці у сфері антикорупційної експертизи законодавства. Учасники дійшли спільної думки, що важливо продовжувати обмін досвідом та напрацьовувати спільні підходи до використання АІ у цій сфері.
Інститут законодавчих ідей висловлює подяку всім партнерам за підтримку заходу. Віримо, що такі ініціативи допоможуть зробити законодавство в різних країнах світу більш прозорим і справедливим.