Конфіскація приватних активів осіб, відповідальних за агресію та їх пособників продовжується

Джерело: Українська правда

16 листопада 2022 року Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів колишнього Президента України Віктора Януковича. 

Це вже другий позов про конфіскацію, поданий Мін’юстом з 24 травня, коли набув чинності відповідний закон, який дозволяє таку конфіскацію. 

Перша конфіскація стосувалася українських активів російського олігарха-виробника зброї Володимира Євтушенкова. Детальніше про це рішення тут. 

Які підстави для такої конфіскації?

Конфіскувати активи Януковича пропонують за механізмом санкційної конфіскації, яка передбачена Законом України “Про санкції”. 

Це новий інструмент, який є винятковим заходом в умовах правового режиму воєнного стану. Він передбачає конфіскацію активів фізичних та юридичних осіб, які створили суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій за умови, що активи були заблоковані рішенням РНБО. Детальніше про природу такої конфіскації та українську модель її застосування тут.

Такий інструмент варто відрізняти від конфіскації за вироком суду. Наразі проти Януковича відкрито низку кримінальних проваджень: від державної зради до привласнення та розтрати державних коштів. Санкції цих статей передбачають можливість конфіскації майна. Однак, через об’єктивні  причини, зокрема оскарження захисниками Януковича, такі справи слухаються у судах роками, тому добитися швидких результатів не вдається. 

В кримінальних провадженнях на майно колишнього президента може бути накладено арешт з передачею в управління АРМА, проте воно не переходить у власність держави до винесення вироку. 

Виходом з цієї ситуації став новий інструмент – санкційна конфіскація. Передумовою для її застосування стало накладення санкцій на Януковича у виді блокування активів. Відповідний Указ Президента, яким вводилось в дію рішення РНБО, був виданий 12 жовтня, а уже через місяць Міністерство юстиції зібрало необхідні докази та подало позов про конфіскацію до ВАКС.

Але ж Янукович українець?

Український закон містить обмеження щодо накладення санкцій на українських громадян та юридичних осіб. 

Українці є суб’єктами санкцій лише у випадку, якщо доведено здійснення ними терористичної діяльності. Відповідно до Закону України “Про боротьбу з тероризмом” терористичною діяльністю є діяльність, яка охоплює:

• планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
• підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
• організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;
• вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
• пропаганду і поширення ідеології тероризму;
• пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії росії як держави-терориста проти України;
• проходження навчання тероризму;
• виїзд з України та в’їзд в Україну з терористичною метою;
• фінансування та інше сприяння тероризму.

Не зважаючи на такі законодавчі обмеження, санкції вже були застосовані, наприклад, до колишнього народного депутата України Тараса Козака, пов’язаного з Віктором Медведчуком, активи якого були заблоковані.

Існує думка, що застосовувати санкції до своїх громадян не можна, адже є інші методи впливу на них, зокрема через кримінальні провадження. Тим не менш, в обставинах війни боротьба зі зрадниками та пособниками агресора повинна проводитися усіма можливими методами, зокрема і шляхом накладення санкцій. Тому, доцільно було б змінити законодавство в частині обмежень щодо накладення санкцій на українських громадян. 

Вторгнення РФ показало що існує багато зрадників, зокрема й народних депутатів, які втекли до росії і їх неможливо “дістати”. До прикладу, колишній народний депутат Ілля Кива вже 28 лютого був у РФ та поширював пропаганду країни-агресора та продовжує робити це щодня, промиваючи мізки росіянам. Однак, варто розуміти, що не всі втікачі здійснюють відкриту терористичну діяльність, тому застосувати до них санкції за існуючих обмежень буде доволі складно. 

Стосовно Януковича немає сумнівів щодо його терористичної діяльності. Цікавим є те, що раніше секретар РНБО Олексій Данілов зазначав про ймовірність отримання Віктором Януковичем російського громадянства.

Що хочуть конфіскувати у Януковича?

Наразі ВАКС лише відкрив провадження за позовом про конфіскацію активів Януковича. 

Судячи з інформації Мін’юсту про опрацювання декількох тисяч сторінок  інформації під час підготовки позову, можемо припустити, що обсяг таких активів буде не малий. Дізнатися про це громадськість зможе лише з рішення ВАКС або ж з ухвали про забезпечення позову, як це було з активами Євтушенкова.

З інформації щодо стану розгляду справ бачимо, що третіми особами по справі виступають коханка Януковича Любов Полєжай, дружина  Людмила Янукович та син-стоматолог Олександр Янукович.

На коханку Януковича, зокрема, був зареєстрований житловий будинок площею 416,9 кв. м. і дві земельні ділянки площами 0,02 га і 0,14 га у селі Нові Петрів, на які судом були накладені арешти в межах кримінальної справи проти президента-втікача.

З Людмилою Янукович пов’язують управління значними активами екс-президента в Криму, а з сином Олександром володіння холдингом “Мако”, у який входять енергетичні, вугільні та будівельні підприємства.

Також третіми особами по справі зазначені юридичні особи: ТОВ “Дом Лесника” та ТОВ “Танталіт”. Саме на ці фірми реєструвалось майно Януковича, зокрема резиденція у Межигір’ї та  Сухолуччі та елітний будинок на столичній Оболоні.

Будинок у мисливській резиденція Януковича “Сухолуччя”

Знаменита “Хонка” – будинок у резиденції Януковича у Межигір’ї

Таким чином бачимо, що конфіскації підлягають не лише активи, які прямо належать підсанкційні особі, а й приховані активи номінальних власників. Це дозволяє побороти схеми з переписуванням активів на підставних осіб чи офшори, що так полюбляють високопосадовці та олігархи. Тому виявлення та подальше стягнення таких “прихованих” активів є одним з найважливіших завдань у процесі конфіскації

Коли чекати рішення?

Законом встановлений 10-денний строк розгляду справи про конфіскацію. Ще 5 днів дається на оскарження рішення в Апеляційній палаті ВАКС. Тому можемо очікувати рішення по Януковичу до кінця листопада. 

Однак, на відміну від кейсу Євтушенкова, який не оскаржував ухвалене рішення, ба більше, сказав що не має в Україні активів, Янукович, скоріш за все, буде його оскаржувати. У зв’язку з цим, особливої актуальності набуває юридична чистота такого процесу. 

Зокрема судовий процес має бути публічним, чого не вистачило у справі Євтушенкова, яка слухалась за “закритими” дверима. Підставою для цього стала секретна інформація від розвідки та військових. Безперечно, такі дані не повинні публікуватися, однак закрити справу могли лише в частині цих відомостей. В результаті, громадськість не змогла дізнатися нічого крім загальної інформації з вступної та резолютивної частини рішення.

Також, особливу увагу під час розгляду справи конфіскації активів Януковича варто приділити дотриманню прав та процесуальних гарантій відповідача. Про те як дотримуватись чинних міжнародних підходів до конфіскації активів та мінімізувати ризики подальшого успішного оскарження таких процедур тут.

Що наразі з конфіскацією приватних активів у світі?

Держави-партнери активно блокують приватні активи осіб, відповідальних за агресію та їх пособників по всьому світу. Зараз сумарний об’єм заблокованих приватних активів сягає близько 100 млрд доларів США.

Водночас,  відбуваються пошуки юридичних механізмів конфіскації таких активів.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила: “Розгляд цього питання (конфіскації активів РФ) пов’язаний зі справедливістю. І ми працюємо над юридичною основою, щоб уможливити використання активів Росії та частково олігархів для відбудови України”.

Першою країною, крім України, яка імплементувала механізм конфіскації, є Канада, однак жодного рішення про конфіскацію ще не було прийнято. 

Каталізатором активності Канади у цьому напрямку може стати нещодавно ухвалена Резолюція Генасамблеї ООН про відшкодування росією збитків заподіяних Україні. Справа в тому, що підставою для такої конфіскації в канадському законі є серйозні порушення миру та безпеки, що й підтверджується вказаною Резолюцією ООН.

Отже, зовсім скоро сподіваємося побачити не лише рішення ВАКС щодо конфіскації активів Януковича, а й результати роботи країн-партнерів у напрямку таких конфіскацій та передачу активів Україні.

Аналітичний центр “Інститут законодавчих ідей”