Законопроєкт про олігархів 2.0: значного доопрацювання не відбулось

Верховна Рада вже сьогодні може ухвалити в другому читанні так званий законопроєкт про олігархів – “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”.

Деякі положення документа суперечать Конституції. Також законопроєкт сприяє приховуванню статків та маскування контролю над суб’єктами господарювання. До того ж особу, яка реально не має жодного стосунку до політичного життя, можна буде визнати такою, що має політичний вплив, як однієї з ознак олігарха.

ІЗІ проаналізував рішення Комітету ВРУ з питань нацбезпеки щодо поправок, врахованих до другого читання. За результатами антикорупційної експертизи виявлено низку корупційних ризиків:

  • Людина, яка реально не має жодного стосунку до політичного життя, може бути визнана олігархом. Наприклад, сестру дружини керівника якогось відомства, яка має значні статки та є кінцевим бенефіціаром підприємства природної монополії, однак не є учасником політичного процесу, можуть визнати олігархом. 

Автоматичне поширення ознаки участі у політичному житті на такий великий перелік близьких осіб є невиправданим втручанням у їх права, адже, відповідно до документа, близькі особи президента, голови ВРУ, нардепів чи міністрів автоматично відповідатимуть одній з трьох ознак, які є підставою для визнання їх олігархами. Це може штучно розширити перелік олігархів. До того ж така норма може сприяти приховуванню статків та переоформленню майна на підставних осіб.

  • Будь-яка особа, яка здійснювала забезпечення товарами чи послугами мітингів чи демонстрацій підпадатиме під ознаки олігарха. Через запропоноване формулювання під ознаку участі у політичному житті підпадає особа, яка, наприклад, здала в оренду звукову техніку  або виготовила поліграфічну продукцію для учасників будь-якої демонстрації чи мітингу, адже поняття “політичні вимоги” не розкривається.
  • Законопроєкт суперечить конституційній гарантії свободи політичної діяльності та права власника розпоряджатися своїм майном, що  сприятиме приховуванню фінансування політсил, а не її прозорості. Це стосується заборони здійснювати внески у виборчі фонди кандидатів (крім власного виборчого фонду), політичних партій та фінансувати будь-яку політичну агітацію, проведення мітингів або демонстрацій з політичними вимогами та гаслами. 
  • РНБО  на власний розсуд зможе вирішувати  чи заслуховувати особисті пояснення особи про підстави визнання її олігархом.До того ж у законопроєкті жодним чином не регламентовано порядку розгляду таких пояснень, не визначеного процесуального рішення, яке може прийняти РНБО за наслідками розгляду пояснень. Це наділяє РНБО  надмірними дискреційними повноваженнями та робить чи не єдиний механізм захисту прав особи формальним та малодієвим, або ж навпаки дієвим, проте лише у випадку надання неправомірної вигоди або інших “домовленостей”.

Аналітичний центр “Інститут законодавчих ідей” не рекомендує ухвалювати цей законопроєкт. Повний висновок за посиланням.