Інститут законодавчих ідей

  • Eng

    Робота Парламенту (вересень 2019)

    Аналіз роботи парламенту

    За плідний вересень і 3 дні серпня було зареєстровано 553 проектів законів. Щось з них нове, а щось – добре забуте (або не забуте) старе, що успішно перереєстроване новими депутатами.

     

    Комітети за місяць зібралися рекордні 90 разів. 

    У результаті за місяць країна має вже 30 нових законів!

     

    З них 21 вже підписані Президентом, а 9 ще чекають на підписи.    

    Аналіз вже підписаних за вересень законів поки чітко вказує на домінування інтересу публічного та економічного секторів – 13 з 21 (від приватизації та дерегуляції бізнесу до реформи органів прокуратури і зняття недоторканності)  та 0 щодо соціальної сфери. Але все по черзі. Пропоную згадати найцікавіші з них.

     

    Найгучніші оплески отримали: 

     

    1. Зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності з 2020 року. Тепер чекаємо прийняття відповідних змін на рівні Кримінального процесуального кодексу та Законів Про статус народного депутата України та Регламент ВРУ, без яких фактично нічого не змінитися. 
    2. Закон про імпічмент Президента. Однак пов’язаний Закон про тимчасові слідчі комісії Президент заветував.
    3. Закон про зміну підсудності Вищого антикорупційного суду, що попередить практичне блокування його роботи 3,5 тисячами старих справ. А резонансні справи щодо вже “доторканих” обіцяють за півроку.
    4. Остання  чи радше чергова відстрочка санкцій за нерозмитнені автомобілі.
    5. Закон про вдосконалення процедури публічних закупівель, який знижує поріг закупівель з 200 до 50 тис грн, запроваджує обов’язкове звітування в системі Прозорро за всі закупівлі незалежно від суми та встановлює персональну відповідальність чиновників за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
    6. Закон про декриміналізацію фіктивного підприємництва. Ба більше, за ухилення від сплати податків кримінальна відповідальність тепер настає з майже 3 млн грн, замість 1, як було раніше. Бізнес зрадів, а податківці мабуть засмутилися, бо ці 2 статті були чи не найпопулярнішими. Не радий змінам і екс-генпрокурор, який вважає це припиненням ефективній протидії розкраданню бюджетних коштів.

     

    Стриманіші оплески  викликали Закони про:

     

    1. Перезавантаження влади, суть якого полягає у запровадженні більш гнучких умов для призначення та звільнення держслужбовців. Основний ризик – нівелювання ролі Комісії з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсу, яка мала б гарантувати неупередженість при відборі.

    Не підтримала Закон екс-очільниця міністерства охорони здоров’я, Уляна Супрун, аргументуючи можливість ручного управління в міністерствах, що в довгій перспективі не сприятиме побудові професійної державної служби. Скандал у МОЗ це підтвердив. 

    1. Відшкодування іноземцям 25% від витрачених коштів на створення фільмів на території України. Шкода, що на українців положення не розповсюджується. До речі, відразу після прийняття цього Закону, навіть голлівудський актор Том Круз приїхав до Президента з бажанням  знімати своє кіно в Україні. Але це не точно. 
    2. Скасування пайового внеску забудовників для розвитку інфраструктури. За даними КМДА, за останні 2 роки до бюджету міста Києва надійшло 1 млрд 336 млн гривень з таких внесків. Це значна частина для розбудови доріг, утоплення шкіл та садочків, побудови спортмайданчиків тощо. Водночас, гарантії, що кошти, які надходили як пайові внески використовувалися місцевою владою ефективно, прозоро і за призначенням також не має. Та й їх розрахунок відбувався нерідко у ручному режимі.
    3. Про добровільне використання підприємцями національних стандартів, більш того, йдеться про виключення з масиву законодавства навіть згадки про “стандартизацію”, “стандарти”. Бізнесу безперечно від цього буде добре, а от споживачам слід ставати відповідальними і слідкувати за написами на пакуванні товарів. Але дехто вбачає ризики в частині екологічної безпеки, адже необов’язковість стандартів зачіпає і цю сферу.
    4. Запровадження електронної транзитної системи, що нарешті спростить митні процедури та надасть можливість порівняти товари на “виході” та “вході” обох митниць.
    5. Довгоочікуваний спліт, що передає частину повноважень від інституційно слабкої Нацкомісії з питань фінансових послуг до Національного банку України і Нацкомісії з цінних паперів з вищим рівнем інституційної спроможності. МВФ вимагав цього від України ще навесні 2019 року. 
    6. Продовження дії хоч і не ідеального Закону “Про фінансову реструктуризацію”, який передбачає позасудове врегулювання відносин боржників і кредиторів, якщо боржник “перспективний” і є сенс не топити його у “банкрутстві”, а натомість щось пробачити, щось розстрочити. Але домовленість має тривати не роками, як це відбувається в суді, а протягом 3-6 місяців.  Зараз у процесі таких домовленостей перебуває 44,8 мільярди грн боргів. 
    7. Закон про захист споживачів фінансових послуг, які зараз захищені ще більше, відтепер ще й можуть укладати договір в електронній формі.
    8. Закон про рівні дороги (моя версія назви), або можливість в автоматичному режимі фіксувати правопорушення, пов’язані з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм при перевезенні вантажів без відповідного дозволу. Дозволить зупинити ручне “вирішення питань” на місці.
    9. Закон про спрямування автоштрафів у Дорожній фонд на розбудову доріг, а штрафи за порушення авторських прав та гроші з прокату фільмів створених за бюджетні кошти – у спеціальний фонд підтримки кіно.

     

    Тихі оплески, а подекуди і несхвальні вигуки отримали Закони про:

    1. Запровадження обов’язкового використання реєстраторів розрахункових операцій для малого та середнього бізнесу (2-4 групи єдинщиків) та запровадження електронних чеків, що автоматично з’являються в базі податкової. Немає в базі – покупець може не платити. Бізнес вбачає проблему, що таких скарг може бути безліч, і за кожну наступну податкова зможе штрафувати на 250% від вартості проданого товару та провести позапланову перевірку. А про випадки, коли у базі немає чеку не з вини продавця, як це трапилося з Розеткою, за словами власника, закон мовчить.
    2. Закон, який, з одного боку запроваджує ліцензування переробки уранових руд та зобов’язує припинення ввезення в Україну та виробництво в Україні неякісного рентгенівського діагностичного обладнання, а з іншого – дозволив двосторонні договори про імпорт електроенергії з Росії, який відбувся вже 1 жовтня, що здійснила компанія «Юнайтед Енерджі», яку пов’язують з Ігорем Коломойським.
    3. Реформа органів прокуратури та надзвичайне розширення повноважень генерального прокурора. Плюс полягає в тому, що в комплекті з широкими повноваженнями йде можливість швидких змін з одночасно повною відповідальністю.

     

    За цей місяць парламентарі встигли прийняти ще 32 законопроекти за основу (фактично, без 5 хвилин Закони), які вже чекають 2-го читання. Серед них – запровадження цивільної конфіскації, концесії, авторизованого економічного оператора, інституту викривачів корупції, верифікації та моніторингу державних виплат.

     

    Тому жовтень обіцяє бути не менш цікавим.

    Зашейримо!
    Ми у соцмережах
    Завжди відкриті до
    питань та пропозицій
    legislative.ideas@gmail.com