Інститут законодавчих ідей

  • Eng

    Проект Закону №10139 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у засобах масової інформації

    Антикорупційна експертиза

    Опис законопроекту

     

    Законопроект пропонує встановити кримінальну відповідальність за поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації та в мережі Інтернет. За це передбачено покарання у вигляді штрафу — до 8500 грн або громадські чи виправні роботи. При цьому, відповідальність настає незалежно від того, чи ЗМІ свідомо поширили недостовірну інформацію чи зробили ненавмисну помилку. Відповідальність за умисне поширення у засобах масової інформації, мережі Інтернет завідомо недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи відрізняється лише розміром штрафу (17 000–34 000 грн.) та тривалістю громадських чи виправних робіт. Якщо ж інформація стосується обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або поширена під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України — штраф може сягати 17 тис. грн. та 54 тис. грн. — якщо така інформація поширювалась умисно. Водночас, якщо інформація буде спростована або видалена до моменту притягнення особи до відповідальності за її поширення, це слугуватиме підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

    Крім того щодо розгляду подібних справ про захист честі, гідності та ділової репутації у судах загальної юрисдикції передбачаються прискорені строки розгляду.

     

    Зауваження

     

    Запропонована редакція нової статті 151-1 КК України (поширення недостовірних відомостей у засобах масової інформації, мережі Інтернет) містить ряд юридичних недоліків. Зокрема, об’єктивна сторона злочину полягає у поширенні у засобах масової інформації, мережі Інтернет недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи. При цьому не зрозуміло за яких саме правових підстав можна говорити про те, що відомості є недостовірними. 

    Окрім того, окремі положення законопроекту нагативно оцінені фахівцями у галузі свободи ЗМІ.

     

    Коаліція «За вільний інтернет» послідовно наголошує на неприпустимості впровадження кримінальної відповідальності для ЗМІ та інших осіб, які поширюють публічно свої ідеї та інформацію, нею було підготовано відповідну заяву.

    Комітет ООН з прав людини, спеціальні представники з питань свободи вираження поглядів в ООН та ОБСЄ та Рада Європи у своїх резолюціях закликають держави розглянути питання про скасування кримінальної відповідальності за дифамацію там, де вона досі існує. Повернення України до практики кримінального засудження за «наклеп» однозначно стане відступом від міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.

    Законопроект також пропонує зміни до ЦК України, передбачаючи можливість в судовому порядку забороняти (припиняти) розповсюдження у мережі Інтернет інформації, яка порушує особисті права особи шляхом її видалення. Такі справи пропонується розглядати у спрощеному позовному провадженні (незалежно від розміру заявленої моральної компенсації), хоча і з обов’язковим проведенням судового засідання, якщо про це буде клопотання однієї з сторін. При цьому, вдвічі скорочуються строки на розгляд справи (до 30 днів) і подання відзиву на позов (лише 7 днів замість можливих 15 днів).

    Таким чином, ЗМІ чи особа, яка поширила інформацію онлайн, буде суттєво обмежена в строках для підготовки свого захисту та зібрання доказів достовірності інформації. Більше того, у випадку, якщо ЗМІ чи позивач захоче подати апеляцію на рішення суду, така скарга може розглядатись апеляційним судом без повідомлення учасників справи.

    Окремо законопроект встановлює особливості захисту репутації кандидатів на виборах — відповідні зміни пропонується внести до Законів України «Про вибори президента України» та «Про вибори народних депутатів України». Так, якщо при розгляді виборчого спору суд встановить повторне або одноразове грубе порушення вимог про заборону поширення недостовірної (не обов’язково завідомо) інформації в ЗМІ чи мережі Інтернет, суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання або про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет.

    За наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації НКРЗІ має приймати рішення про зобов’язання операторів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет, який поширив недостовірну інформацію, до моменту її спростування.

    Попри передбачену у законопроекті можливість судового розгляду питання щодо блокування інформаційних ресурсів під час виборів, Коаліція вважає застосування такого заходу непропорційним та надмірним.

    У своїй Рекомендації № R (99) 15 «Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній» Комітет Міністрів Ради Європи наголошує, що будь-які законодавчі обмеження висвітлення виборів мають відповідати принципу свободи вираження поглядів, гарантованому статтею 10 Європейської конвенції з прав людини в інтерпретації Європейського суду з прав людини

    Європейський суд у своїй практиці, у тому числі щодо України, неодноразово наголошував на важливості існування вільної політичної дискусії, особливо під час виборів та наголошував, що стаття 10 Європейської конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності, чи інформація виявляється недостовірною попри добросовісну перевірку з боку журналістів.

     

    Зважаючи на це, вважаємо, що передбачене блокування інформаційних ресурсів, особливо під час виборів, суперечитиме праву громадян отримувати та поширювати суспільно важливу інформацію та слугуватиме інструментом цензурування політичної дискусії.

    Коаліція також наголошує, що законопроект не передбачає судового розгляду питання щодо блокування інформаційних ресурсів у не-виборчий період. Видається, що НКРЗІ може самостійно приймати рішення щодо блокування інтернет-видання чи веб-сайту на підставі будь-якого судового рішення, яке стосувалось спростування інформації. Такі повноваження регулятора суперечать міжнародним стандартам, відповідно до яких рішення щодо обмеження доступу до інтернет-ресурсів має прийматися або затверджуватися саме судом і бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та грунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.

     

    Команда Bihus.Info закликає депутатів Верховної Ради відкликати законопроект № 10139, що передбачає кримінальну відповідальність за поширення недостовірних відомостей у ЗМІ та інтернеті.

     

    Довідка

     

    Учасники Коаліції «За вільний інтернет»:

    1. ГО Платформа прав людини

    2. ГО Лабораторія цифрової безпеки

    3. ГО Центр прав людини «Зміна»

    4. ГО Кримська правозахисна група

    5. ГО Центр громадянських свобод

    6. Представництво Freedom House в Україні

    А також:

    1. ГО Інститут розвитку регіональної преси
    2. ГО Інститут масової інформації
    3. ГО Громадське телебачення
    4. ГО Детектор медіа
    5. ГО Донецький інститут інформації
    6. ГО Центр демократії та верховенства права
    7. Національна Спілка Журналістів України (НСЖУ)
    8. НУО «Європейська Медіа Платформа»
    9. ГО «Інститут партнерства та сталого розвитку»
    10. ГО «Український інститут медіа та комунікацій»
    11. ГО «Ресурсний центр «ГУРТ»
    Зашейримо!
    Ми у соцмережах
    Завжди відкриті до
    питань та пропозицій
    legislative.ideas@gmail.com