Новий Житловий кодекс ще не прийняли, а вже видно майбутні корупційні схеми, – Мартина Богуславець для Ліга.Net

НОВИЙ ЖИТЛОВИЙ КОДЕКС ЩЕ НЕ ПРИЙНЯЛИ, А ВЖЕ ВИДНО МАЙБУТНІ КОРУПЦІЙНІ СХЕМИ

Українці дуже довго чекали на новий Житловий кодекс. Може для когось буде новиною, але ​​в Україні діє Житловий кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки, прийнятий ще у 1983 році. Нову редакцію Житлового кодексу так і не спромоглися прийняти, обмежувались лише внесенням змін. Напевно саме тому, розробники нового Житлового кодексу, подумали, що можна прописати в його текст велику кількість корупційних ризиків і ніхто цього не помітить. Всі будуть радіти просто його появі. Але ні. Ми їх помітили. 

РИЗИК №1.

Органи місцевого самоврядування або Вершителі Долі 

ОМС наділяються такими повноваженнями, що зможуть самостійно вирішувати (приймати рішення, які їм заманеться, бо в проєкті кодексу жодних процедур не прописано) щодо: 

  • чи будинок потрібно реконструювати чи знести;
  • чи залишається людина на квартирному обліку/соціальному квартирному обліку, чи нею була подана неправдива інформація і її варто зняти з обліку;
  • самостійно обирати, без конкурсу та жодних процедур, тимчасового управителя, якщо його не знайшли об’єднання співвласників за 2 місяці. 

На практиці, відсутність чіткого регулювання всіх цих ситуацій призведе до корупції. 

Ваш будинок підлягає знесенню! Хочете, щоб ваш будинок саме реконструювали, а не знесли? Йдіть “домовлятися” з представниками ОМС, які будуть приймати це рішення за своїм бажанням. 

Хочете залишатися у списку осіб, які потребують кращого житла, у так званому квартирному обліку/соціальному квартирному обліку? Потрібно “дружити” з відповідальною особою від ОМС. Адже, якщо у ваших документах якимось чином з’явилися недостовірні дані, на думку ОМС, тоді з місцем у соціальному квартирному обліку доведеться попрощатися, або домовитися з ОМС, щоб дані таки визнали “достовірними”. Бо критеріїв таких недостовірних даних немає, які дані представники ОМС захочуть визнати недостовірними, так і буде.  

Можлива ситуація коли об’єднання співвласників нового будинку розірвало договір з тимчасовим управителем будинку, який був призначений ще замовником і не встигло обрати нового управителя протягом 2 місяців. Тоді, ОМС без жодних конкурсів та критеріїв знайде тимчасового управителя і укладе з ним договір на цілий рік! Чи буде ця компанія кращою чи гіршою серед тих, які могли б податися на конкурс і пройти відповідну процедуру, ніхто не знає. Бо в проєкті кодексу жодних конкурсів не передбачено. Цілком можливо, що це буде компанія “кума, брата, чи свата”, тобто та, яка подобається представникам ОМС, адже вони самостійно вирішать, хто буде піклуватися про ваш будинок цілий рік.  

Все, що чітко не виписано в законі завжди буде створювати простір для махінацій та корупції на практиці. 

РИЗИК №2.

Парламент чи ОМС – хто головніший?

Кодекс говорить, що визначати, хто може використовувати житло державного та комунального житлового фонду спеціального призначення буде закон, тобто Парламент, та/або ОМС. Така ж ситуація щодо визначення умов та порядку надання громадянам у найм житла з комунального житлового фонду загального призначення. Вони визначатимуться законом, та/або органами місцевого самоврядування. Тобто, ці дублюючі функції, в реальному житті будуть створювати маніпуляції та призводити до ігнорування закону, бо відповідно до проєкту кодексу можна діяти за рішенням ОМС. А рішення ОМС “простіше зробити на свою користь”, ніж закон. 

Таких дублювань в Кодексі багато. До прикладу, порядок надання компенсації відсотків за кредитами, які отримані в банках на нове будівництво або придбання житла, затверджуються Кабінетом Міністрів України та/або органами місцевої влади та самоврядування. 

То хто ж головний в цій історії? Чиє рішення буде визначальним під час регулювання ситуацій в реальному житті? Чи не будуть “можливість домовитися з представниками ОМС” використовувати, як можливість обійти закон?

РИЗИК №3.

Віддавай своє житло нам! Ми про нього потурбуємося. 

В кодексі зазначено, що власники житла, які перебувають на квартирному обліку нарешті отримають житло від держави, повинні передати безоплатно власне житло органу, який здійснює поліпшення житлових умов, або іншому органу на його вимогу

Уявіть, що ви були на квартирному обліку протягом 30 років, і нарешті держава вам таки виділила житло відповідно до ваших потреб, але замість того, аби радіти, у вас виникає нова проблема. Ви зобов’язані, те житло яке вже у вас є передати якомусь органу, незрозуміло за яких умов, у якій формі та на яких підставах. Але кодекс говорить, що зобов’язані передати безоплатно власне житло. На практиці це створить ситуації коли когось таки зобов’яжуть передавати житло, когось ні, а хтось вирішить “домовитися”, аби уникнути передачі житла.   

РИЗИК №4.

Єдиний реєстр кандидатів на отримання державної підтримки у забезпеченні житлом чи список “друзів та кумів”?

В Житловому кодексі прописано, що за створення цього реєстру та забезпечення його функціонування буде відповідати УВАГА! спеціально уповноважений орган КабМіну. 

По перше, ані Конституцією України, ані Законом України “Про Кабінет Міністрів України” не передбачено спеціально уповноважених органів Кабінету Міністрів України. По друге, наразі невідомо хто буде створювати цей реєстр? яку інформацію він має містити? хто буде постійно вести цей реєстр?

Тобто, створюється можливість для ще однієї корупційної схеми. До реєстру надання державної підтримки щодо забезпечення житлом будуть вносити НЕ тих українців, які цієї підтримки дійсно потребують, а тих, хто “дружить” з представниками неіснуючого спеціально уповноваженого органу КабМіну. Очевидно, що місця в цьому реєстрі купуватимуться та продаватися, адже якщо в Кодексі жодних прав та обов’язків не визначено, тоді й відповідальність ніхто нести не буде. 

РИЗИК №5.

Прозорість залежить не від форми контролю, а від того, хто входить до Наглядової Ради! 

В Житловому кодексі передбачено, що громадський контроль за розподілом соціального житла здійснюється наглядовою радою. Вона ж має сприяти громадянам в отриманні такого житла. Порядок її формування має визначатися КабМіном, але поза увагою авторів залишилося найголовніше: 

– правовий статус наглядової ради;

– кількісний склад наглядової ради та пропорційність представництва в ній.

Тобто, наглядова рада може перетворитися в “ручну наглядову раду”. яка буде захищати права не українців, які потребують соціального житла, а захищатиме тих, хто це житло надає. Члени наглядової ради можуть не помічати порушень, або ж просто “ручна більшість” (в кодексі не прописана кількість членів ради) буде створювати перешкоди для інших членів наглядової ради та заважатиме їм цей контроль здійснювати. 

ЛИШЕ 5-ТЬ КОРУПЦІЙНИХ РИЗИКІВ І ВСЕ?

На жаль, в проєкті нового Житлового кодексу ще безліч зауважень та ризиків. Зокрема, багато оціночних суджень, тобто таких, які можна трактувати як завгодно – “невисока вартість”, “доступне житло”, “сприяння забудовникам”, “небезпечні обставини”, “істотні зміни” та інші. 

Читаючи, ви напевно думаєте, що це просто слова, однак в законі це “корупційні ями” в які кожен з нас може потрапити. Якщо запитати 10 людей, що вони розуміють під словами “невисока вартість” та “сприяння забудовнику” – всі відповіді будуть різні. 

А в законі чи кодексі це не просто слова, це умови. І від них залежить чи допоможе держава будувати вам будинок чи ні? Вона вам допоможе якщо його вартість буде 10 000 доларів, чи 50 000 – бо ж ніхто не знає, яка це “невисока вартість”. Держава буде сприяти забудовнику за рахунок фінансової допомоги чи надання безвідсоткового кредиту? Чи держава надасть кредит зі значно нижчими відсотками, ніж пропонують банки? Знову відповіді немає. Бо це в проєкті Житлового кодексу нічого НЕ прописано, окрім того, що держава буде “сприяти забудовнику”, якщо “вартість невисока”.  

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО? 

Цим коротким матеріалом, наведеними життєвими прикладами ми намагалися продемонструвати, що корупційні ризики торкнуться кожного з нас. І тих, хто хочуть стати на облік, і тих, чиє житло потребує реконструкції, і тих, хто вже отримав допомогу від держави у вигляді нового житла. Ба більше, проблема з житлом, є однією з головних в Україні. І чекаючи так довго на новий Житловий кодекс українці повинні отримати якісний інструмент регулювання відносин в цій сфері, а не ще одну “записану проблему”.  

Ми не раз наголошували, що корупція – це не лише хабарі та продаж судових справ. Для корупції створюють умови. І ці умови закладаються ще на етапі підготовки відповідного законопроєкту/проєкту рішення. Нам дорікають, що неможливо підготувати об’ємний законопроєкт без зауважень та несвідомого закладення корупційних ризиків. Відповідь на це одна: доопрацьовуйте та усувайте їх ще на етапі підготовки. 

Чи потрібен Україні новий Житловий кодекс? 

Щодо цього є різні точки зору, і ми переконувати нікого не будемо.

Чи потрібен Україні новий Житловий кодекс з купою корупційних ризиків? 

Точно НІ! 

*Аналіз проєкта Житлового кодексу України здійснено Інститутом законодавчих ідей.