У квітні 2024 року Мін’юст оприлюднив статистику переданого в державу майна політичних партій, які були заборонені за позовами Міністерства. Щодо окремих колаборантів, які були вихідцями з цих партій, застосовано процедуру стягнення активів

Серед фігурантів є імена, які вже давно стали сумнозвісними в Україні. Це, зокрема, Володимир Сальдо, екс-голова Херсонської облдержадміністрації, який перейшов на бік окупантів; Євген Балицький, "губернатор" окупованої частини Запорізької області; Дмитро Табачник, колишній міністр освіти України, який публічно підтримав агресію РФ та інші.

Як швидко відбувається процес стягнення активів, наскільки законна ця процедура, і коли вони будуть реалізовані Фондом Держмайна — розповідає Тарас Рябченко, юрист-аналітик ІЗІ, для Подробиці.НТН.

Експерт зазначає, що, перш за все, конфісковані активи колаборантів не є легкими у реалізації, на них можуть бути накладені арешти та інші обтяження. Це ускладнює та уповільнює процес прийняття рішення про продаж майна. Нині вже відомо про близько 50 ухвалених рішень щодо стягнення майна колаборантів, однак дохід від продажу цих активів в Державний бюджет поки набагато скромніше, аніж могло б бути.

«Але, це, з одного боку, складнощі, які є, а з іншого — це те, що ми діємо в межах чинного законодавства», — пояснює Тарас Рябченко.

Також, аналітик наголошує, що це не свавільне стягнення майна, адже спеціальна процедура була прийнята у 2022 році, коли були внесені зміни до Закону України “Про санкції”, які стосуються застосування санкції у виді стягнення активів фізичних та юридичних осіб у дохід держави. У подальшому дохід від продажу цих активів можна буде використовувати на відбудову України.