Україна на шляху до посилаення санкційної політики: обговорення міжнародного досвіду на панельній дискусії ІЗІ на VIII Харківському міжнародному форумі

24 вересня Інститут законодавчих ідей спільно з Кафедрою кримінального права Національного Юридичного Університету імені Ярослава Мудрого організували панельну дискусію на тему “Компенсаційна функція санкцій та криміналізація їх порушення: міжнародний та український досвід”.

Голова ІЗІ Тетяна Хутор відкрила захід та наголосила на відсутності закону, який повинен контролювати ухилення від санкцій, а також важливості процесу у світі повʼязаний з цим:

"В Україні досі не запроваджено кримінальну відповідальність за ухилення від санкцій. Однак, останній рік, а також кінець минулого року, стали для світу періодом, коли держави почали більше зосереджуватися на контролі за дотриманням санкцій. Вони не лише впроваджують нові санкції, але й отримують значні фінансові результати від їхнього виконання." - Тетяна Хутор, голова Інституту законодавчих ідей.

Тетяна Хутор також зазначила, що тривалий час багато країн розглядали санкції виключно як стримувальний інструмент і не пов'язували їх із питанням компенсації. Однак, у контексті війни росії проти України, стало очевидним, що компенсаційний аспект стане невід'ємною складовою санкційної політики.

Спікерами заходу виступили: Тетяна Хутор, голова аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”; Олексій Захаров, заступник начальника Управління правового забезпечення Служби безпеки України; Інна Богатих, заступниця Міністра юстиції України; Микола Рубащенко, експерт ІЗІ та доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету; Максим Пастушок, директор Департаменту санкційної політики Міністерства юстиції України; Маркіян Галабала, суддя ВАКС; Алеся Нагірна, радник Міністерства юстиції Канади та експертка з міжнародної санкційної політики; Андрій Климосюк, керівник проєктів аналітичного центру “Інститут законодавчих ідей”.

У сфері криміналізації ухилення від санкцій найбільш успішний досвід має США, Тетяна Хутор розповіла про розвинений підхід країни в цьому питанні:

“...Станом на серпень 2024 року, Управління з контролю за іноземними активами Міністерства Фінансів США, за порушення санкцій в 11 цивільних справах стягнула понад 1 млрд доларів. Ця сума показує наскільки ефективним може бути цей інструмент…”

Якщо казати про Європейський союз, то їхня система, на відміну від США, довгий час була не розвинена в плані притягнення до відповідальності за порушення санкцій, однак за період повномасштабного вторгнення ці процеси помітно активізувались. В Німеччині Прокуратура Гамбурга навесні цього року висунула звинувачення працівникам компанії Siemens, причетним до експорту в окупований Крим чотирьох газових турбін вартістю 111 млн євро, а в Литві, наприклад, митниця оштрафувала одну з литовських компаній на суму понад 13,6 млн євро, за порушення встановленої санкціями заборони на продаж транспортних засобів. 

“...Литва стала другою країною у світі, яка на рівні з США ухвалила спеціальне законодавство, яке дозволяє передавати кошти, які вони отримали в межах кримінальних процесів і кримінальних проваджень, щодо ухилення від санкцій передавати ці кошти Україні…” - Тетяна Хутор.

Під час панельної дискусії, Олексієм Захаровим висвітлювалась тема порушення санкційних обмежень в Україні та міжнародно-правову рамку застосування цих обмежень. 

Від Інни Богатих дізнались більше  про директиву ЄС щодо криміналізації порушення санкцій, її значення для України та правові підстави протидії порушення санкцій у країнах-партнерах. В кінці 2022 року, Україна задумалась над криміналізацією за порушення санкцій, наслідком чого став відповідний Законопроєкт 8384, який був орієнтований на директиву ЄС про криміналізацію порушення санкцій:

“24 квітня цього року була прийнята директива ЄС яка рекомендує, точніше зобов'язує держави члени ЄС запровадити кримінальну відповідальність за обхід санкцій… зважаючи на те що з 22-го року Україна є кандидатом на члени на вступ до ЄС, ми орієнтувалися передусім на положення цієї директиви, тобто концепція директиви була покладена в основу, але є і деякі, ну скажемо так, наші напрацювання, ідеї, які вже також знайшли свої відображення в законопроєкті.” - Інна Богатих, заступниця Міністра юстиції України.

Саме новий законопроєкт про криміналізацію порушення санкцій став однією з основних тем дискусії, детальніше його представив Микола Рубащенко:

“Порушення санкцій має бути криміналізовано не лише в частині діянь службових осіб і навіть не стільки їх діянь, скільки самих підсанкційних суб'єктів та різних підставних осіб. Незалежно від того чи настали наслідки, чи не настали так як істотна шкода, тяжкі наслідки й таке інше, чи була мета заподіяти шкоду України, чи не було такого злого наміру”

“Наші країни-партнери вже давно криміналізували порушення санкцій і саме у виді окремих статей присвячених порушенню санкцій. Велосипед винаходити не потрібно, тому проєктом пропонується якраз доповнити Кримінальний Кодекс враховуючи цей досвід новими статтями”

На експертному заході також обговорювали естонський механізм стягнення активів через санкції та перспективи їх отримання разом з керівником проєктів ІЗІ - Андрієм Климасюком. Максим Пастушок представив успішні кейси застосування санкцій у вигляді стягнення активів за позовами Міністерства до Вищого антикорупційного суду.

До того ж мали можливість почути більше про досвід стягнення активів пособників агресії від Маркіяна Галабала — судді ВАКС. Алеся Нагірна, радниця Міністерства юстиції Канади та експертка з міжнародної санкційної політики, своєю чергою представила законодавчу модель конфіскації підсанкційних активів у Канаді та розповіла про перепони, які стоять на заваді стягнення підсанкційних активів у країнах-партнерах. 

Захід відвідали понад 100 учасників, серед яких судді, прокурори та слідчі, керівники відповідних департаментів державних органів, науковці, адвокати та студентство. Запис панельної дискусії можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, що з початку повномасштабного вторгнення санкційний тиск на агресора став одним з головних завдань України та її партнерів. Це значною мірою визначило активний розвиток санкційної політики різних країн.