2 квітня Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією РФ проти України, розпочав прийом заяв

Протягом першої доби роботи Реєстру заяви подали вже 510 осіб.

Що має врахувати Міжнародний реєстр збитків при визначенні механізмів подання і розгляду заяв щодо зруйнованого чи пошкодженого житла, голова ІЗІ Тетяна Хутор разом з Виконавчим директором УГСПЛ Олександром Павліченком представили на високорівневому круглому столі “Відшкодування руйнувань, втрат і травм, спричинених агресією РФ проти України”, організованому у Варшаві Міжнародною організацією з Міграції (МОМ), Радою Європи, Програмою USAID “Правосуддя для всіх”.

Нагальним питанням наразі є – як жертви повинні доводити завдані збитків та їх розмір. Проведений нами аналіз практики Компенсаційної Комісії ООН показує, що підхід до доказування шкоди, пов’язаної із війною, має бути гнучким і чутливим до особливих обставин.

Урахування реалій «на місцевості» і адміністративної практики необхідні для того, аби обов’язок доказування був реалістичним і не виявився непідйомним, адже під час війни власники знищеного чи пошкодженого майна можуть мати труднощі з подачею заяв через неможливість надання доказів, що підтверджують їхнє право власності або описують характер пошкоджень. 

Наприклад, майно може знаходитися на тимчасово окупованих територіях чи близько до зони бойових дій, а документи, що підтверджують право власності, можуть бути знищені, пошкоджені або недоступні. 

Не можна допустити, щоб через подібні перешкоди жертв війни було позбавлено права на відшкодування. Саме тому явища, які впливають на можливість доказування завданих збитків в умовах війни мають бути враховані при визначенні доказових стандартів у роботі Реєстру збитків. 

Ми сподіваємось, що вказані особливості доказування нанесених війною збитків будуть враховані Реєстром. ІЗІ продовжуватиме аналітичну та адвокаційну роботу, аби пришвидшувати отримання компенсацій жертвами війни та притягнення держави-агресорки до відповідальності.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» в межах проєкту “Efficient reparations now”, який впроваджується аналітичним центром “Інститут законодавчих ідей” та за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується УГСПЛ. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).