Експертний форум у Києві: проблема компенсацій для законних користувачів пошкодженого або зруйнованого житла

7 грудня 2024 року відбувся експертний форум «Компенсація законним користувачам (не власникам) пошкодженого/зруйнованого житла: виклики та перспективи», організований Данською радою у справах біженців (DRC). Захід зібрав провідних українських та міжнародних експертів, представників громадських організацій та урядових установ для обговорення шляхів розв'язання нагальної проблеми забезпечення компенсацій для осіб, які законно проживали у житлі, зруйнованому внаслідок війни. Участь взяли й представники Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк та Оксана Гузій. Також відбулося обговорення разом з представниками Київського офісу Register of Damage for Ukraine - RD4U перспектив подання заяв про відшкодування для такої категорії осіб. 

За даними Київської школи економіки, станом на січень 2024 року в Україні пошкоджено або зруйновано понад 250 тисяч житлових будинків. Прямі збитки оцінюються у 58,94 мільярда доларів США. Проте нинішнє законодавство України не передбачає участі осіб, які не є власниками, але законно проживали в пошкодженому житлі, у програмах компенсацій. До цієї категорії входять мешканці соціального житла, орендарі, спадкоємці, які не завершили процедуру прийняття спадщини, та інші.

Спікером однієї з панелей став Керівник проєктів ІЗІ Андрій Климосюк. Він описав конкретні випадки, коли фактичні власники житла через втрату документів або недотримання правових процедур позбулися можливості отримати компенсацію.

«Ми маємо десятки тисяч випадків, коли люди проживали у житлі роками, але через відсутність оформлених документів не можуть отримати допомогу. Це особливо стосується сільської місцевості, де будинки часто купували без належного оформлення, або успадковували без прийняття спадщини. У багатьох випадках такі документи було втрачено, пошкоджено чи знищено внаслідок бойових дій, поспішної евакуації власників чи з інших причини, пов’язаних з війною», – зауважив експерт.

Законодавство обмежує право на компенсацію лише для власників житла, залишаючи поза увагою значну кількість постраждалих. Відсутність обліку осіб, які законно користувалися пошкодженим чи зруйнованим житлом, унеможливлює їхню участь у компенсаційних програмах. Дефіцит доступу до нотаріальних чи адміністративних послуг у регіонах, постраждалих від бойових дій, ускладнює відновлення документів для підтвердження прав на нерухомість. Тисячі українців втратили документи, які б могли підтвердити їх право на житло, деякі взагалі не дотримувались правових процедур та купували житло за готівку, або продовжували жити в успадкованому майні, не оформивши належним чином спадщину.

Крім того, відбулося обговорення міжнародного досвіду, зокрема боснійської моделі компенсації. У Боснії та Герцеговині діяла презумпція неволодіння заявником майном, що дозволяло подавати заяви навіть за відсутності документів. Комісія з компенсацій мала повноваження самостійно збирати докази, створюючи мобільні групи для допомоги заявникам. Для спрощення процесу подання заяв Комісія у справах переміщених осіб та біженців відкрила 23 регіональних представництва в країні та 12 представництв за кордоном. Використовувалась система прямого збору даних через мобільні групи, які подорожували країною та допомагали заповнювати заяви. 

«Ефективність впровадженого механізму підтверджується конкретними результатами: до завершення мандату Комісії у справах переміщених осіб та біженців в грудні 2003 року було прийнято  близько 311 000 остаточних рішень, з яких 80% було успішно виконано, що сприяло реституції майна приблизно 1 мільйону переміщених осіб», - зазначив Андрій Климосюк.

Врахувати міжнародний досвід у розробці механізмів компенсації, Україні варто було б створити незалежний орган, який допомагатиме заявникам збирати документи та підтверджувати право на компенсацію. Також важливі кроки треба робити розробити спрощену процедуру подання заяв до державного реєстру збитків із залученням громадських організацій та міжнародних партнерів.

Експерти підкреслили, що розв'язання питання компенсацій для законних користувачів пошкодженого житла є критично важливим для забезпечення соціальної справедливості та дотримання міжнародних стандартів прав людини. Учасники також наголосили на необхідності якнайшвидшого ухвалення змін до законодавства, що дозволить кожному постраждалому мати реальний доступ до компенсації.

«Наша мета – створити такі умови, щоб жоден постраждалий не залишився поза увагою. Це не лише про відновлення житла, а й про справедливість та підтримку людей, які втратили все через війну», – підсумував Андрій Климосюк.