Богдан Карнаух юрист-аналітик ІЗІ розповів про механізми компенсації збитків від російської агресії
Від початку повномасштабного вторгнення питання про те, як бути із замороженими російськими активами, постало дуже гостро. З того моменту і зʼявились перші думки, що найкраща перспективна - стягнути все на користь України. Загалом сума заморожених російських активів складає приблизно $300 мільярдів. Станом на кінець 2023 року, за даними Світового Банку, шкода завдана російською агресією оцінюється в $486 мільярдів, тому навіть повне стягнення заморожених активів, не може покрити цю суму. В інтервʼю для Чорноморської телекомпанії експерт Інституту законодавчих ідей Богдан Карнаух відзначив, що більша частина цієї суми знаходиться в Європі, зокрема в Бельгії:
“Бельгійський депозитарій цінних паперів “Euroclear” розміщує на своїх рахунках близько €200 мільярдів, які належать російській федерації”
Рішення США та Європейського союзу щодо надання кредитів за рахунок прибутків від заморожених російських активів є дуже важливими. Механізм вже почав працювати, прикладами цього стало надання кредиту на €35 мільярдів, яке ухвалила Рада ЄС, а також надання $20 мільярдів від Сполучених Штатів. Однак, як зазначає експерт ІЗІ, складно сказати чи вистачить світовій спільності рішучості аби передати згодом всю суму заморожених російських активів - “Це чудовий крок, але це початок, який має в остаточному підсумкові, привести до того, що вся сума буде обернена на користь України”
Також експерт згадав про Міжнародний реєстр збитків, який вже почав приймати заявки на компенсацію втраченого або пошкодженого майна від фізичних осіб. Один з ймовірних варіантів, що кошти для відшкодування будуть виділятись із конфіскованих російських активів. Щоправда на даний момент створений лише сам реєстр, який займається обліком і збором даних. На цьому етапі мова про відшкодування ще не йде, тому що в подальшому очікується створення комісії, яка буде оцінювати розміри можливих відшкодувань, та фонду, який безпосередньо буде здійснювати виплати.
Богдан Карнаух зазначив, що процес може бути досить довгим і навів у приклад роботи Компенсаційної комісії ООН, яка була сформована після вторгнення Іраку в Кувейт:
“Війна в Кувейті тривала близько пів року. Комісія, яка була створена в 1991 році, розглянула 2,7 мільйони заяв і завершила свою роботу 22 лютого 2022 року, тобто це зайняло 30 років. Ми можемо уявити, що масштаби в Україні значно більше, але я думаю, що і технології розгляду заяв теж покращились”
Про механізм роботи Компенсаційної комісії ООН, створеної для розгляду заяв і виплати компенсацій за шкоду і збитки, завданих внаслідок незаконного вторгнення Іраку в Кувейт і подальшої окупації Кувейту, ви можете детальніше дізнатись в аналітиці Інституту законодавчих ідей. Це успішний кейс реалізації механізму компенсації, досвід якого має бути врахований при реалізації Глобального компенсаційного механізму для України.
Таким чином, питання конфіскації та використання заморожених російських активів на відновлення України залишається одним із ключових викликів для міжнародної спільноти. Хоча перші кроки вже зроблено, реальний шлях до компенсацій може бути тривалим і складним. Успішна реалізація Глобального компенсаційного механізму можлива лише за умови рішучої підтримки з боку міжнародної спільноти та скоординованої роботи всіх залучених сторін.