Голова ІЗІ Тетяна Хутор долучилася до обговорення підсанкційних активів та судового контролю

Санкційні дозволи є потенційним інструментом балансування санкційної політики в Україні. Про це заявила голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор під час IV конференції «БІЗНЕС VS САНКЦІЇ», організованої Юридичною практикою разом з Асоціацією українських корпоративних радників.

«Чинна санкційна система має значну кількість обмежень, однак відсутній ефективний механізм відповідальності за їх порушення, а також чітко сформовані інструменти для захисту добросовісних третіх осіб, чиї права опиняються під впливом санкцій», – сказала експертка.

Тетяна Хутор проаналізувала наявні прогалини санкційного регулювання на прикладі резонансних кейсів та судової практики, що демонструє відсутність єдиного підходу до оцінки подібних спорів. Вона звернула увагу на те, що українські суди по-різному трактують баланс між приватними правами та публічним інтересом у санкційних спорах, що створює правову невизначеність.

«Необхідний системний підхід до регулювання, який би унеможливлював як зловживання приватно-правовими інструментами, так і необґрунтоване обмеження прав осіб, не охоплених санкціями», – наголосила голова ІЗІ.

Вона запропонувала імплементувати в Україні європейську модель санкційних дозволів, яка передбачає чітке розмежування між законодавчо визначеними винятками та індивідуальними дозволами компетентних органів.

«Саме така система дає змогу в країнах ЄС забезпечувати як ефективність санкцій, так і захист економічних та соціальних інтересів третіх осіб», – зазначила Тетяна Хутор.

Голова ІЗІ підкреслила: без запровадження подібного механізму санкційна політика ризикує залишатися фрагментарною та надмірно залежною від індивідуальних рішень і політичних процедур.