Голова ІЗІ під час заходу у Верховному Суді наголосила на імплементації в законодавстві України інструментів повернення незаконно набутих активів

Чинне українське законодавство суттєво обмежує можливості застосування цивільної конфіскації необґрунтованих активів, що унеможливлює стягнення майна навіть у випадках очевидної невідповідності між статками та законними доходами. Про це заявила голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор під час конференції «Стягнення необґрунтованих активів у дохід держави».

«Нині механізм цивільної конфіскації обмежений вузьким колом суб’єктів, підставами застосування та конкуренцією між цивільними та кримінальними інструментами. У результаті держава часто не може стягнути активи інших осіб, навіть за наявності обґрунтованих сумнівів щодо законності їх походження», – розповіла експертка.

Як приклад, вона навела справу голови Хмельницької обласної МСЕК, у якої під час обшуків виявили майже $6 млн готівки, брендові прикраси та коштовності. Попри очевидну різницю між доходами та майном, існуючі правові механізми не завжди дозволяють ефективно застосувати цивільну конфіскацію.

«Директива ЄС 2024/1260 про повернення та конфіскацію активів, ухвалена 24 квітня 2024 року, зобов’язує держави-члени імплементувати її положення до 23 листопада 2026 року. Україна також взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство відповідно до європейських стандартів у межах Дорожньої карти з питань верховенства права – до ІІ кварталу 2027 року», – сказала Тетяна Хутор.

Зокрема, вона зазначила, що ст. 16 Директиви передбачає можливість конфіскації майна, якщо суд переконаний, що воно отримане внаслідок злочинної діяльності в межах організованої злочинності, навіть у випадках, коли інші види конфіскації не можуть бути застосовані.

«Суд має враховувати всі обставини справи, включно з непропорційністю вартості майна законним доходам, відсутністю правдоподібного законного джерела та зв’язками особи зі злочинною організацією. Водночас Директива гарантує захист прав добросовісних третіх осіб і встановлює мінімальні стандарти, залишаючи державам можливість запроваджувати ширші механізми», – пояснила голова ІЗІ.

Також Тетяна Хутор розповіла про досвід Великої Британії щодо застосування інструменту Unexplained Wealth Orders (UWO), який діє з 2018 року. Він дозволяє суду зобов’язати особу пояснити походження активів, якщо є підстави вважати, що її законні доходи є недостатніми для їх набуття.

«Ненадання пояснень може призвести до стягнення активів, а надання неправдивої інформації – до кримінальної відповідальності. Британська практика демонструє ефективність такого механізму: у низці справ держава повернула десятки мільйонів фунтів стерлінгів через позасудові врегулювання або продаж активів після застосування UWO», – зауважила експертка.

Голова ІЗІ наголосила: Україні важливо імплементувати інструмент конфіскації необґрунтованого збагачення, пов’язаного із злочинною діяльністю, забезпечивши зв’язок між цивільною конфіскацією та кримінальним провадженням, розширити коло осіб, до яких вона може застосовуватися, та врегулювати конкуренцію між цивільними та кримінальними процедурами.

«Це стане важливим кроком для посилення спроможності держави повертати незаконно набуті активи та зміцнення верховенства права», – підсумувала вона.