Виступ голови ІЗІ Тетяни Хутор на конференції «Український бізнес з російськими та підсанкційними власниками: стан, виклики, рішення»

Держава має врегулювати питання присутності російського капіталу в українській економіці. Про це заявила голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор під час третьої щорічної санкційної конференції «Український бізнес з російськими та підсанкційними власниками: стан, виклики, рішення».

«На початок 2022 року понад 18 тисяч українських компаній мали у своєму складі частку російської власності. На кінець 2025 року, за даними YouControl, таких компаній залишилось близько 5 800, не враховуючи ФОПів. І що важливо – за даними Opendatabot, з початку повномасштабного вторгнення до вересня 2025 року 805 суб’єктів господарювання позбулися російських власників  попри законодавчі обмеження», – сказала експертка.

Вона зазначила, що в ІЗІ проаналізували 266 судових рішень за 2023 рік і другу половину 2025 року, у яких застосовується постанова Кабміну №187. Це дозволило систематизувати складнощі з її виконанням, серед яких: застосування до осіб, пов’язаних з Білоруссю, на яких поширюється тільки постанова №18; розбіжності в часі щодо дії постанови №187; плутанину в узгодженні з санкційним законодавством; фактичні порушення заборони на зміну структури власності та обмежена практика скасування таких реєстрацій.

«Крім того, відбуваються зловживання мораторієм для уникнення виконання договірних зобов’язань; фіксуються обмежені винятки, які дозволяють позбутися російської частки лише окремим компаніям; трапляються колізії у взаємодії з державними органами, зокрема в податковій сфері та при поверненні арештованих коштів», – додала Тетяна Хутор.

Також голова ІЗІ розповіла, як такі питання вирішують міжнародні партнери України – ЄС та його окремі держави-члени, США та Велика Британія. За її словами, в цих країнах діють цілісні моделі економічної безпеки та протидії впливу держав-агресорів. 

«Зокрема, в їхньому законодавстві передбачений системний скринінг інвестицій та контроль ризиків, а також санкційні режими та спеціальні закони на взаємодію з ворогом під час війни», – підкреслила Тетяна Хутор.

Щодо вирішення проблеми з російським капіталом експертка окреслила варіанти: залишити недосконале існуюче регулювання; скасувати заборони або розширити винятки в застосуванні постанови №187; запровадити тимчасовий механізм позбавлення російської власності через законний спосіб відчуження або викупу часток; врегулювати на рівні нового закону відносини із суб’єктами, пов’язаними з державою-агресором.

«Зараз ми стоїмо перед вибором. Можна залишити все як є, скасувати обмеження, внести точкові зміни, інтегрувати це частково в систему скринінгу інвестицій, або піти в комплексне законодавче рішення щодо взаємодії з країною-агресором», – підсумувала голова ІЗІ.

Докладніше

Очищення економіки України від російського впливу

Останнє оновлення: 22 Квітень 2026

У межах проєкту ми: досліджуємо наявне регулювання взаємовідносин з особами, пов’язаними з державою-агресором; вивчаємо міжнародні підходи до врегулювання подібних взаємовідносин; формуємо правову рамку майбутнього регулювання для захисту економіки від корозійного російського капіталу та її самоочищення; створюємо відповідну законодавчу ініціативу; напрацьовуємо зміни до законодавства України; обговорюємо законопроєкт з профільними державними та недержавними стейкхолдерами; проводимо адвокаційну кампанію щодо підтримки законопроєкту;