Інвалідність внаслідок війни: керівник проєктів ІЗІ Андрій Климосюк про ключові бар’єри для цивільних і шляхи їх подолання

Держава має будувати для цивільних гнучкішу систему встановлення інвалідності внаслідок війни, орієнтовану передусім на постраждалого, а не на документальні формальності. Про це заявив керівник проєктів Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк в ефірі Громадського радіо, коментуючи результати дослідження, підготовленого за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

«Щоб отримати статус інвалідності, цивільний потерпілий має пройти п'ять послідовних етапів: госпіталізацію з фіксацією травми, відкриття кримінального провадження, оцінювання повсякденного функціонування, розгляд справи міжвідомчою комісією при Міністерстві у справах ветеранів і, нарешті, зміну причини інвалідності. На кожному з них людину можуть чекати затримки або відмови», – розповів експерт.

Андрій Климосюк зауважив: якщо в лікарні зафіксували лише характер травми, але не зазначили, що вона отримана внаслідок обстрілу, далі людині значно складніше доводити зв'язок поранення з війною. Також він наголосив, що ключовою проблемою є надмірна залежність процедури від кримінального провадження.

«Судово-медичну експертизу призначає лише слідчий або прокурор, а сам потерпілий ініціювати її не може. На практиці очікування розтягується на місяці та роки. Наприклад, клопотання про проведення судово-медичної експертизи потерпілий подав у липні 2025 року, а постанову про призначення такої експертизи винесли лише у лютому 2026 року. Є випадки, коли за законом витяг з Реєстру досудових розслідувань має бути наданий за 24 години, але реально людина рік очікує цього витягу», – пояснив проблему керівник проєктів ІЗІ.

Він нагадав, що держава вже зробила певні кроки для спрощення процедури оформлення інвалідності внаслідок війни. Так, у 2024 році скасували вимогу щодо давності витягу з реєстру досудових розслідувань, а наприкінці року надали можливість отримувати статус особам, пораненим на окупованих територіях.

«Реформа МСЕК та перехід до системи ЕКПФО також дещо спростили процес. Механізм працює, однак він просто ускладнений. Держава рухається у правильному напрямку, але зміни повинні бути кардинальнішими», – наголосив Андрій Климосюк.