Експерт ІЗІ Богдан Карнаух в ефірі Громадського радіо про заморожені російські активи

95% від суми в €1,4 млрд, отримані Євросоюзом від заморожених російських активів, будуть направлені Україні через Ukraine Loan Cooperation Mechanism. Про це сказав експерт Інституту законодавчих ідей Богдан Карнаух в ефірі Громадського радіо.

«Це механізм, за яким Україна отримує кредити, що погашаються за рахунок доходів від заморожених активів. Погоджений обсяг кредитів на 2026-2027 роки становить близько 90 мільярдів євро. Решта 5% буде спрямована через European Peace Facility на потреби оборони України», – розповів експерт.

За його словами, щорічні доходи від заморожених активів становлять мільярди євро: 4,4 млрд у 2023 році, 6,9 млрд – у 2024 й близько 5 млрд – у 2025. Це пояснюється тим, що активи інвестуються у фінансові інструменти та продовжують приносити дохід.

«Наразі ЄС не наважується торкатися основної суми заморожених активів, натомість розпоряджається та надає Україні відсотки, які вони генерують. Заморожені кошти Росії інвестовані в цінні папери, облігації та векселі продовжують приносити дохід навіть у замороженому стані. Європейський депозитарій цінних паперів Euroclear вважає, що ці відсотки від реінвестування не належать РФ, тож ЄС має право ними розпоряджатися», – зазначив Богдан Карнаух.

Він наголосив, що питання конфіскації заморожених російських активів залишається одним із найбільш дискусійних у Європі від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Попри політичну підтримку Києва, країни ЄС зіштовхуються з низкою юридичних, економічних і політичних ризиків, які стримують ухвалення остаточного рішення.

«Однією з ключових перешкод є принцип юрисдикційного імунітету, відповідно до якого суверенна власність держави не може бути конфіскована іншою державою. У Європі побоюються, що конфіскація активів РФ може створити небезпечний прецедент у міжнародному праві», – пояснив експерт ІЗІ.

На його думку, не менш вагомими є також економічні ризики. Зокрема, йдеться про можливий вплив такого рішення на довіру до євро та долара як резервних валют.

«У ЄС остерігаються, що країни можуть почати виводити свої резерви з європейських та американських фінансових систем, переорієнтовуючись на альтернативні механізми, зокрема китайські. Крім того, в Євросоюзі є симпатики Росії, які блокують або гальмують просування рішень щодо конфіскації її активів», – вважає Богдан Карнаух.

Експерт ІЗІ зауважив: особливу роль у цьому питанні відіграє Бельгія, де зосереджена значна частина заморожених російських активів – у депозитарії Euroclear. Загалом із приблизно €300 млрд заблокованих коштів левова частка перебуває саме там.

«Бельгія побоюється, що у разі конфіскації саме вона стане основною стороною в можливих судових позовах, що може створити фінансові ризики, співмірні з її ВВП. Тому Брюссель наполягає на гарантіях захисту з боку ЄС. Водночас частина європейських політиків розглядає заморожені активи як важіль впливу на Росію в майбутніх переговорах, виступаючи проти їх негайної конфіскації», – підсумував Богдан Карнаух.