Голова ІЗІ Тетяна Хутор розповіла про шанси повернення вкрадених грошей в межах справи «Мідас»

 Основна частина коштів у справі «Мідас» перебуває в іноземних юрисдикціях, і їх повернення буде складним і тривалим процесом, що залежить від міжнародної співпраці та ефективності українських органів. Про це йдеться в статті голови Інституту законодавчих ідей Тетяни Хутор на Економічній правді.

«Активи були заховані через офшорні структури на Маршаллових островах, в Ангільї та Сент-Кітс і Невіс – усе вибудувано так, щоб максимально ускладнити конфіскацію. Водночас частина операцій проходила в доларах, а це відкриває можливість залучення США, які мають жорсткі механізми протидії відмиванню коштів», – пояснила експертка.

Разом з тим вона зазначила, що Швейцарія, куди перераховувалася частина коштів, є одним із лідерів у сфері повернення незаконних активів. Станом на лютий 2026 року вона повернула різним країнам понад $2 млрд.

«Її законодавство дозволяє заморожувати й конфісковувати активи не лише посадовців, а й їхніх близьких родичів. Україна має правову основу для співпраці зі Швейцарією, що дає змогу отримувати інформацію про рахунки та офіційно запитувати правову допомогу. Проте навіть тут усе залежить від швидкості українських судових рішень», – розповіла Тетяна Хутор.

 Однак голова ІЗІ нагадала, що Україна не має універсального інструменту конфіскації активів до моменту фінального вироку у кримінальній справі. Цивільна конфіскація необґрунтованих активів поширюється лише на обмежене коло держслужбовців. Більшість фігурантів «Мідаса» під цю категорію не підпадають.

«Санкційний механізм, запроваджений після 2022 року, також не допоможе: він передбачає конфіскацію активів осіб, які підтримують агресію проти України, але у цій справі такий зв’язок юридично довести складно. Як показує практика, конфіскація в межах кримінального провадження може тривати роками або взагалі не відбутися через закриття справи чи сплив строків давності», – йдеться в публікації.

Тетяна Хутор наголосила: Україна має створити реальні інструменти конфіскації активів без очікування фінального вироку суду – якщо відсутні законні джерела походження майна підозрюваного або пов’язаних із ним осіб. Оскільки це не лише питання справедливості, а й міжнародне зобов’язання в межах дорожньої карти з верховенства права.

«Поки ж активи фігурантів «Мідаса», ймовірно, надовго залишаться під арештом замість того, щоб працювати на користь держави. «Мідас» – це тест не на гучність підозр, а на здатність держави повертати гроші. І поки корупціонери не ризикуватимуть втратити награбовані мільйони, система навряд чи зміниться», – підсумувала експертка.