Незаконне збагачення дозволяє працювати з наслідками корупції, – голова ІЗІ в ефірі Київ 24 про справу Стефанішиної
Незаконне збагачення передбачає відповідальність не лише за необґрунтовані активи у посадовця, а й за майно, яким він фактично володіє через близьких людей або інших пов'язаних осіб. Про це в ефірі Київ 24 розповіла голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор, коментуючи справу Ольги Стефанішиної.
«Якщо активи належать посадовцю прямо або опосередковано, і правоохоронці це доведуть, він має пояснити їхнє походження. І коли офіційних і законних доходів немає, то такі активи, залежно від розміру, підлягають стягненню», – пояснила експертка.
Вона додала, що незаконне збагачення є одним із механізмів, який дозволяє правоохоронцям працювати не з фактом отримання неправомірної вигоди, а вже з наслідками можливої корупційної діяльності – набутими активами.
«Коли активи вже придбані, дуже складно ними не користуватися – купувати гарні машини, квартири, будинки і тому подібне», – зазначила Тетяна Хутор.
Голова ІЗІ також звернула увагу на тривалість кримінальних проваджень у корупційних справах. Серед причин вона назвала високі стандарти доведення доказів, строки давності та дії фігурантів справ, спрямовані на ускладнення пошуку доказів.
«Кримінальні провадження – це дуже високі стандарти для доказу. Дуже непросто довести, що дійсно все так відбувалося. Особливо коли це було 10-15 років тому. Крім того, в кримінальному процесі є питання строків», – сказала експертка.
За її словами, у випадках незаконного збагачення або цивільної конфіскації необґрунтованих активів держава має інструмент, який може бути значно швидшим за кримінальне провадження. Якщо особа не може пояснити законне походження майна, його можуть стягнути в дохід держави через Вищий антикорупційний суд.
«Це дуже інноваційний та достатньо швидкий інструмент, який може забезпечити таку справедливість. Держава отримує назад те, що потенційно було виведено з її бюджету, якщо ми говоримо про топпосадовців», – сказала Тетяна Хутор.
На її думку, цивільна конфіскація має також превентивний ефект, оскільки демонструє іншим посадовцям ризики набуття активів, законне походження яких вони не зможуть підтвердити.
«Набуті без поясненого походження активи можуть швидко стягнути. Тому це зменшує мотивацію до таких дій, тоді як кримінальні провадження тривають роками, а іноді й десятиліттями», – підсумувала голова ІЗІ.
Повний запис ефіру дивіться тут: