Керівник проєктів ІЗІ Андрій Климосюк у статті РБК-Україна розповів, який тягар отримують компанії через підсанкційних власників

Близько половини олігархів наразі під українськими санкціями. Ці особи є кінцевими бенефіціарними власниками величезного сектору української економіки. Про це РБК-Україна розповів керівник проєктів Інституту законодавчих ідей Андрій Климосюк.

«Коли держава застосовує санкції до власників великих бізнесів, санкційний режим починає впливати і на їх компанії. Складається парадоксальна ситуація, за якої санкції, які мають ускладнити життя лише окремій людині, створюють проблеми для окремих компаній та навіть цілих секторів економіки. Активи підсанкційних осіб блокуються й ми бачимо негативні наслідки для роботи підприємств з такими акціонерами», – зазначив експерт.

Він пояснив, що через норми Податкового кодексу та Кодексу про надра найбільше від санкційної політики страждають видобувачі корисних копалин та експортери, першим – держава зупиняє спецдозволи, а другим – не повертає ПДВ. Крім того, ситуацію ускладнює вибірковість санкційної політики.

«На етапах запровадження, рішення про санкції може змінитися, наприклад, в ньому можуть бути додані конкретні спецдозволи, які треба зупинити для тієї чи іншої компанії, можуть бути застосовані інші обмежуючі заходи. Це дуже ручна та вибіркова історія, тому що деякі собі спокійно працюють, з ними нічого не відбувається, а в деяких секторах – проблеми. В деяких указах президента прописані навіть номери конкретних спецдозволів, які мають бути зупинені, немає однакового підходу до всіх підсанкційних осіб», – прокоментував Андрій Климосюк.

Ще одним недоліком санкційної політики, на який вказав експерт ІЗІ, є відсутність інформації про причини їх накладення (вона – не публічна). У жовтні 2025 року за позовом оператора держлотереї "М.С.Л.", Європейський суд з прав людини прийняв рішення, що частина обґрунтування має бути публічною, щоб підсанкційна особа могла зрозуміти в чому її звинувачують і піти до суду.

«У нас цього взагалі немає. Ви заходите у реєстр санкцій, вводити прізвище "Новинський" і в причинах ви побачите пункт статті закону і все. Європейський суд сказав, що цього недостатньо, причина має бути індивідуальна у кожному конкретному випадку. Водночас Україна має виконувати це рішення», – зауважив Андрій Климосюк.

Він додав, що шанси оскаржити санкції в українських судах – невеликі. Ба більше, є позиція Великої палати Верховного суду, в якій зазначається, що судова гілка влади не може оцінювати обґрунтованість накладення санкцій, адже національна безпека – це виключна прерогатива президента.

«Санкційна політика України має слідувати європейським практикам. В США та ЄС всі активи та фінансові операції компанії, бенефіціар якої потрапляє під санкції, одразу блокуються. Вона взагалі не може здійснювати будь-яку діяльність», – наголосив керівник проєктів ІЗІ.