Голова ІЗІ Тетяна Хутор в ефірі Радіо NV розповіла про подальші кроки слідства у справі «Мідас»
Затримання одного з ключових фігурантів справи «Мідас» Германа Галущенка, якому раніше намагалися інкримінувати організацію схеми з легалізації злочинних активів, стало хорошим сигналом для антикорупційної системи України. Про це сказала голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор в ефірі Радіо NV.
«На відміну від інших підозрюваних, зокрема Тимура Міндіча, яким вдалося залишити країну, Галущенка вдалося затримати в Україні, що суттєво підвищує шанси на ефективне розслідування. В умовах війни процедура екстрадиції є вкрай складною, тому його перебування в країні називають принциповим фактором», – наголосила експертка.
Тетяна Хутор нагадала, що суд обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 200 млн грн. Хоча сторона обвинувачення наполягала на 425 млн грн, навіть визначена сума є значною.
«У разі внесення застави кошти надходитимуть від третіх осіб, які повинні будуть підтвердити їх законне походження. Це будуть юридичні фірми, фізичні особи чи бізнесмени, які ще повинні ризикнути. Але будемо сподіватися, що Держфінмоніторинг буде так само уважно слідкувати за походженням цих коштів, як і в інших справах, таких менш або більш політичних», – зазначила голова ІЗІ.
Експертка прогнозує кілька сценаріїв розвитку подій: внесення застави та звільнення з СІЗО, тривалий судовий розгляд, який може тривати роками, або ж укладення угоди зі слідством. Не виключається, що справа не обмежиться одним фігурантом і найближчим часом можуть з’явитися нові підозри іншим особам.
«Багато хто розуміє, що Галущенко – це точно не центральна фігура кейсу «Мідас», яка діяла виключно у своїх інтересах. Він мав від цього свій відсоток – як мінімум, $9 млн перепало йому за організацією схеми легалізації активів і не тільки. Галущенко ще до повномасштабного вторгнення був одним з організаторів цієї схеми, але не тільки він є її бенефіціаром», – вважає Тетяна Хутор.
За її словами, окремий акцент робиться на необхідності паралельного фінансового розслідування. Йдеться про щонайменше $112 млн виведених активів, а також інші можливі кошти як за кордоном, так і в Україні. Експертка підкреслила: повернення грошей може бути швидшим і реалістичнішим завданням, ніж отримання обвинувальних вироків.
«У цьому контексті Інститут законодавчих ідей працює над ініціативами щодо розширення механізмів цивільної конфіскації активів. Йдеться про можливість стягнення необґрунтованих активів не лише з підозрюваних, а й з пов’язаних третіх осіб у спрощеній процедурі, без очікування вироку суду. Подібні механізми вже діють щодо підсанкційних осіб, однак ми наполягаємо на їх розширенні для ефективнішої боротьби з корупційними схемами», – заявила Тетяна Хутор.
Однак голова ІЗІ звертає увагу, що перспективи швидкого ухвалення необхідних законодавчих змін залишаються невизначеними через низьку активність парламенту. Водночас вона підкреслила: якщо держава продемонструє спроможність не лише розслідувати гучні справи, а й реально повертати активи, це стане потужним сигналом про невідворотність відповідальності та відсутність «недоторканних».
Повний запис ефіру можна послухати тут: