Голова ІЗІ Тетяна Хутор взяла участь у XІV всеукраїнському круглому столі, присвяченому законодавству в умовах воєнного стану

В Україні необхідно ухвалити окремий закон, який врегулює участь у економіці осіб і компаній, пов’язаних із державою-агресором. Це дозволить одночасно захистити національну безпеку та створити прозорі правила для бізнесу та інвесторів. Про це заявила голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор під час XІV всеукраїнського круглого столу «Застосування законодавства під час дії воєнного стану в Україні».

«За даними OpenDataBot, на початок 2022 року понад 18 тис. українських компаній мали у своїй структурі російських власників. Після початку повномасштабного вторгнення уряд і Нацбанк запровадили обмеження на фінансові операції на користь осіб, пов’язаних із Росією та Білоруссю, а також мораторій на виконання зобов’язань перед такими кредиторами», – сказала експертка.

Тетяна Хутор зазначила, що чинне регулювання створило низку проблем для українського бізнесу. Зокрема, компанії часто не можуть законно позбутися російської частки у власності, через що їхня діяльність фактично блокується або стає об’єктом юридичних ризиків. 

«Частина підприємств змушена обходити обмеження, а винятки з правил часто доступні лише для найбільших гравців», – наголосила голова ІЗІ. 

Вона додала: дослідження судової практики також демонструє значну правову невизначеність. Так, експерти ІЗІ проаналізували 126 судових справ, у яких застосовується відповідна постанова Кабміну №187, і виявили, що суди у схожих ситуаціях ухвалюють різні рішення. 

«Серед прикладів проблемних кейсів – ситуації великих компаній. Зокрема, у випадку підприємства «Дніпроспецсталь» активи опинилися під арештом через санкції щодо російського співвласника, що ускладнює відновлення повноцінної роботи. В іншому випадку один із фармацевтичних дистриб’юторів «Вента.ЛТД» навіть ініціював кримінальне провадження проти себе, щоб вийти з-під дії мораторію», – розповіла Тетяна Хутор. 

Експертка розглядає три можливі сценарії вирішення проблеми: залишити чинну систему без змін; скасувати існуючі обмеження; ухвалити новий закон, який комплексно врегулює ці відносини. На її думку, саме третій варіант є оптимальним, адже він дозволить створити чіткі та передбачувані правила для бізнесу, зберігши захист економіки від російського впливу. 

«Запропонований підхід передбачає визначення кола осіб, пов’язаних із державою-агресором, встановлення конкретних заборон для їхньої діяльності в Україні, а також створення механізмів добровільної передачі активів державі, викупу часток іншими співвласниками або управління стратегічними активами державою», – пояснила голова ІЗІ. 

Вона вважає, що ухвалення такого закону допоможе не лише усунути російський вплив на економіку, а й покращити інвестиційний клімат, забезпечити прозорість для бізнесу та створити додаткові фінансові ресурси для відновлення України після війни.