Експерти ІЗІ вказали на недоліки в роботі АРМА на прикладі з активами підсанкційного бізнесмена Павла Фукса

Ситуація з поверненням арештованого будинку та земельних ділянок Павлу Фуксу свідчить про низку системних проблем у процедурі управління активами, арештованими в межах кримінальних проваджень, та висвітлює недоліки в роботі Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Про це заявили експерти Інституту законодавчих ідей.

«Йдеться про високовартісне майно – будинок площею 2458 кв. м та земельні ділянки в смт. Козин, ринкова вартість яких станом на березень 2025 року складала 213,9 млн грн. Попри те, що арешт було накладено ще у 2023 році, АРМА так і не змогла обрати управителя», – наголосили в ІЗІ.

За словами аналітиків, впродовж 2025 року АРМА сім разів оголошувало конкурси на визначення управителя майном, проте жоден з них не завершився успішно. Це призвело до заморозки активу.

«Як наслідок, жодних надходжень держбюджет не отримав. Хто і яким чином користувався активом у період арешту достеменно не відомо, інформація про підписання актів приймання-передачі відсутня», – сказали експерти.

В ІЗІ зазначили: після змін до Закону про АРМА, нові правила відбору управителів ще не почали повноцінно застосовуватися. Система ще не працює, усі необхідні акти ще не прийнято. Це означає, що навіть у разі накладення повторного арешту та подальшої передачі майна в управління, дату оголошення конкурсу з відбору управителя за новою процедурою спрогнозувати неможливо.

«Цей кейс не є унікальним. Аналогічні ситуації з поверненням майна, яке перебувало під арештом та передано в управління АРМА, вже мали місце. В цьому разі держава несе лише фінансові витрати на проведення оцінки майна, які не будуть відшкодовані управителем. Про жодні надходження мова не йде», – зауважили аналітики.

Вони вважають, що приклад із Павлом Фуксом підкреслює кілька ключових проблем:

• Витрати держави на оцінку майна, які не відшкодовуються у разі невдалих процедур або скасування арешту. Єдиним виходом має стати збільшення частки успішних конкурсів, щоб покривати в майбутньому ці витрати.
• Неефективність старої системи конкурсів на визначення управителів, що призвело до простою активів, втрати потенційного доходу до бюджету. Наслідком подібних конкурсів і стало реформування АРМА. Проте нова система ще не функціонує.
• Відсутність синхронізації між АРМА, правоохоронними органами та судовою системою, що дозволяє повертати контроль над арештованим майном.

«Без налагодження нової системи відбору та її ефективної роботи, подібні кейси можуть повторюватися, що несе фінансові та репутаційні ризики для держави», – підсумували в ІЗІ.