Фіксація шкоди нежитловій нерухомості внаслідок війни: ІЗІ провів практичні тренінги
Російська збройна агресія завдала масштабних руйнувань нерухомості по всій Україні: понад 340 тис. об’єктів пошкоджено або знищено. Понад 298 тис. із них – житлові будинки, решта – об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб.
Належна фіксація пошкоджень та оцінка збитків є основою для захисту прав постраждалих та отримання компенсації. Саме цим питанням були присвячені тренінги, організовані Інститутом законодавчих ідей за участі експертів громадської організації «Поверни своє» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Понад 100 представників правозахисних організацій, постраждалого бізнесу та бізнес-асоціацій ознайомилися з інструментами фіксації пошкоджень нерухомості, особливостями оцінки збитків, ключовими правовими аспектами та доказовою базою, необхідною для отримання компенсації.
«Власники пошкоджених гаражів, складів, офісів чи виробничих приміщень стикаються з проблемою, як правильно зафіксувати руйнування та які механізми захисту їм доступні. Команда Аналітичного центру ІЗІ підготувала дослідження та практичні рекомендації, які покликані дати постраждалим чіткі відповіді на ці запитання», – сказав керівник проєктів ІЗІ Андрій Климосюк.
Нотаріус і засновниця ГО «Поверни своє» Ольга Оніщук розповіла про покроковий алгоритм документування пошкодженої нежитлової нерухомості.
«Уся необхідна документація для майбутнього відшкодування ґрунтується на трьох ключових складових: первинній фіксації руйнувань, фаховій оцінці збитків і підтвердженні права власності», – наголосила вона.
Юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України Ігор Караман розповів про особливості подання заяв за категорією А3.2 щодо пошкодженої або знищеної нежитлової нерухомості фізичних осіб.
«Реєстр збитків працює за людиноцентричним підходом: заявники мають подати всі докази, які вони можуть надати, а не ідеальний пакет документів. Головне – підтвердити подію, завдану шкоду, її зв’язок із російською агресією та, за потреби, право власності на майно», – зазначив Ігор Караман.
Суддя-спікер Господарського суду Донецької області, член Ради суддів України Костянтин Харакоз пояснив, чим відрізняються механізми компенсації та відшкодування шкоди для бізнесу, а також розповів про особливості розгляду таких справ у суді.
«Слід чітко розмежовувати компенсацію, яку держава виплачує постраждалим через адміністративні процедури, та реальну шкоду, розмір якої встановлюється в господарському процесі. Оскільки національного механізму стягнення збитків з держави-агресора ще немає, судові рішення формують важливу доказову базу для майбутніх міжнародних і державних компенсаційних механізмів», – підкреслив Костянтин Харакоз.
В ІЗІ закликають постраждалих вже зараз фіксувати збитки, не чекаючи створення механізмів компенсації. Це можна зробити за допомогою практичних порадників для фізичних осіб і бізнесу, розроблених ІЗІ.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Публікація представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».