ІЗІ спільно з партнерами провів тренінг для правозахисних організацій з питань оформлення інвалідності постраждалих через війну
Україні потрібні фахівці, які допомагатимуть цивільним постраждалим від російської агресії фіксувати шкоду здоров’ю та отримувати статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Це стало ключовим меседжем практичного онлайн-тренінгу для правозахисних організацій «Фіксація шкоди здоров’ю цивільних постраждалих: національні та міжнародні механізми». Захід організований Інститутом законодавчих ідей разом із громадською організацією «Десяте квітня» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Тренінг об’єднав понад пів сотні правозахисників, що допомагають постраждалим цивільним внаслідок російської агресії. Мета – поглибити знання та практичні навички у сфері правового супроводу цивільних постраждалих, зокрема щодо фіксації шкоди здоров’ю та забезпечення доступу до механізмів підтримки осіб, які набули статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Керівник проєктів ІЗІ Андрій Климосюк наголосив на важливості належної фіксації шкоди, завданої війною, для притягнення держави-агресора до відповідальності та збереження історичної пам'яті. За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» ІЗІ провів дослідження щодо встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
«Передумовою для виплати компенсації та адвокації питання санкцій і стягнення російських активів є належна фіксація шкоди. Дослідження показало значний розрив між кількістю людей, які зазнали шкоди через російську агресію, і кількістю тих, хто отримав державне підтвердження цієї шкоди. Причини різні: складність процедур, нестача інформації, труднощі з підтвердженням зв'язку ушкодження з війною, відсутність зрозумілого алгоритму дій», – сказав Андрій Климосюк.
У першій частині тренінгу керівниця юридичного департаменту ГО «Десяте квітня» Анастасія Шепеленко розповіла про національний механізм фіксації шкоди здоров'я цивільних постраждалих та отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни в Україні. Юристка описала п'ять етапів набуття цього статусу – від медичної фіксації до зміни підстави інвалідності, зазначивши, що на кожному з них постраждалі стикаються з істотними практичними труднощами. Особливо проблемним залишається етап оцінювання повсякденного функціонування, де рішення МСЕК часто не відповідають медичній документації.
«Процедуру встановлення зв'язку та статусу можемо умовно розділити на п'ять етапів: медична допомога та первинна фіксація; кримінальне провадження та набуття статусу потерпілого; оцінювання повсякденного функціонування особи; звернення до міжвідомчої комісії при Мінветеранів; зміна підстави інвалідності й набуття статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Кожен етап має своє нормативне регулювання та пов'язані з ним практичні проблеми», – зауважила Анастасія Шепеленко.
Під час другої частини тренінгу юридичний радник Київського офісу Реєстру збитків для України Ігор Караман розповів про алгоритм подання заяв у категорії A2.3 «Серйозні тілесні ушкодження», пояснивши специфіку її автономного визначення та особливості подання заяв через портал «Дія». Спікер звернув увагу на можливість їх подання навіть тоді, коли шкода була завдана за межами території України, зокрема в самій державі-агресорі.
«Заяви в категорії серйозних тілесних ушкоджень можна подавати до реєстру навіть, якщо шкода трапилася за межами території України – наприклад, якщо військовослужбовця було взято в полон і вивезено на територію Росії, де він зазнав тілесних ушкоджень. Якщо позбавлення волі чи депортація відбулися з території України, заяву щодо подальших подій також можна подати до реєстру, навіть якщо сама шкода трапилась вже за кордоном», – пояснив Ігор Караман.
В ІЗІ закликають постраждалих вже зараз фіксувати збитки та подавати заяви до Реєстру і в інших категоріях, не чекаючи створення комісій. Це можна зробити за допомогою практичного порадника, розробленого ІЗІ на основі офіційних документів Реєстру.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Посилення спроможності постраждалих у фіксації шкоди та доступі до RD4U». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».