Голова ІЗІ Тетяна Хутор взяла участь у міжнародній конференції, організованої коаліцією B4Ukraine
Конфісковані активи підсанкційних осіб і штрафи за порушення санкцій можуть стати дієвим інструментом компенсації шкоди, завданої Україні, та відновлення справедливості. Про це заявила голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор під час міжнародної конференції, організованої коаліцією B4Ukraine.
«Йдеться про механізми залучення $400 млрд активів, пов’язаних із санкціями, зокрема $300 млрд державних і $100 млрд приватних активів, спеціальних інструментів конфіскації. Частина з них уже може залучатися – понад $3 млрд через інструменти конфіскації та щонайменше $5 млн через штрафи за порушення санкцій. Також розглядається можливість використання цих коштів як умовного забезпечення для майбутніх репарацій», – сказала експертка.
За її словами, в низці країн діють механізми передачі коштів Україні та спеціальні інструменти вилучення активів. Зокрема, в Канаді застосовується закон про спеціальні економічні заходи (SEMA), в межах якого було арештовано літак Ан-124 «Руслан» (Volga-Dnepr) і розпочато процес його конфіскації. Водночас в Естонії діє закон про міжнародні санкції, однак практика його застосування наразі відсутня.
Тетяна Хутор нагадала про ключовий правовий принцип «Damnum culpa datum restitui debet» (шкода, завдана з вини, має бути відшкодована). Також вона окреслила положення директив ЄС. Так, ст. 10 Директиви 2024/1226 регулює замороження та конфіскацію активів. Водночас ст. 19 Директиви 2024/1260 заохочує держави-члени передавати конфісковані активи, доходи та майно, пов’язані з порушенням або обходом санкцій, для підтримки третіх країн.
«Показовим прикладом імплементації директив є Литва, де внесено зміни до законодавства про співробітництво у сфері розвитку та гуманітарної допомоги. Відповідно до цих змін, конфісковане майно та штрафи за порушення санкцій спрямовуються до конкретного фонду для підтримки відбудови України та реабілітації після російської агресії. Зокрема, €167 тис. штрафів було спрямовано на реабілітацію українських ветеранів», – розповіла голова ІЗІ.
Окрему увагу експертка приділила підходу США, де вже ухвалено законодавчі зміни, які дозволяють передавати конфісковані активи підсанкційних осіб на користь України. Один із прикладів – передача $5,4 млн, конфіскованих у російського олігарха Костянтина Малофєєва на програми реінтеграції та реабілітації ветеранів. Також близько $500 тис. було передано Естонією для оцінки збитків і ремонту енергетичної інфраструктури України.
«Для ефективного використання цього інструменту необхідно криміналізувати порушення санкцій, запровадити адміністративну відповідальність та ухвалити законодавства про розподіл конфіскованих активів і штрафів на користь постраждалих», – наголосила Тетяна Хутор.