Не Prozzoro: як в Україні вивели мільярди з-під відкритих закупівель. Блог Тетяни Хутор

Депутати повернулися з канікул. За результатами тижня їхньої роботи є хороша і погана новина.

Хороша – автори законопроєкту, яким узаконюють корупційні схеми на житлі для військових, пообіцяли доопрацювати через виявлені корупційні ризики. Погана – минулого тижня ухвалили закон, яким вивели понад 20 мільярдів держзакупівель з-під відкритих торгів.

Наприкінці січня Transparency International опублікували щорічний Індекс сприйняття корупції – 2021. Україна втратила один бал і посіла почесне 122 місце із 180 країн світу поряд із:

  • африканською державою Есватіні;
  • Замбією;
  • Непалом.

Однією з основних поразок 2021 року вважають постійні намагання вивести державні закупівлі з-під дії електронної системи закупівель Prozorro.

Що таке Prozorro?

Майже за 6 років існування вона заощадила платникам податків 195 мільярдів гривень. Це майже стільки ж, скільки не вистачає, за розрахунками експертів командування Повітряних сил, для нашої тактичної авіації.

Або 139 військово-транспортних літаків АН-178. Або понад 200 багатофункціональних легких винищувачів F-16. Або – річна пенсія для половини українських пенсіонерів.
Повний випуск “Дорогі закони”: дивіться відео
https://www.youtube.com/watch?v=-BEnH03WDQ8

Чому не всі хочуть користуватися Prozorro?

Постає запитання, що ж не так з цієї системою Prozorro, що не всі хочуть нею користуватися? Ви повинні розуміти, що якщо мовиться про корупцію – найчастіше мовиться про доступ до державних грошей.
Щойно комусь у владі не вистачає своїх грошей, у хід йдуть схеми на закупівлях. Одні стають посередниками між замовниками і приватними компаніями.

Як, наприклад, народний депутат Сергій Кузьміних, якого нещодавно затримало Національне антикорупційне бюро з хабарем у пів мільйона гривень за допомогу в укладанні контрактів між приватними компаніями і лікарнею у Житомирській області

Спроба змінити закон

Більш вишуканий та системний підхід – спроба змінити сам закон, аби спростити “складні” правила для конкретних державних закупівель на простіші. Головне – аби знайти бодай якийсь шлях зменшити прозорість та конкуренцію.

Приклад правління Януковича

Яскравим є приклад трирічного правління Віктора Януковича. За той час:

  • парламент змінив правила закупівель майже 20 разів і створив приблизно 40 винятків із закону, на які не поширюються конкурентні правила;
  • кількість відкритих торгів зменшилася двічі (з 82% до 46%).

В результаті половина усіх товарів і послуг закуповувалися державою у закупівлях з 1 учасником і без жодної конкуренції.

До чого це призвело?

Ми добре пам’ятаємо, що це все призвело до шаленого поширення корупції, вимивання грошей з бюджету, їхнє виведення в офшори, золоті батони, унітази тощо.

Все було б чудово, якби цей гіркий урок залишився у минулому і влада не робила ті самі помилки, що і попередники. А саме – намагатися приховати та вивести з-під дії закону все більше і більше закупівель.

Але ні, 2021 рік нам запам’ятався виведенням з-під відкритих закупівель будівництва Великої кільцевої дороги навколо Києва, яка оцінюється в щонайменше 85 мільярдів гривень. Про економію в яких тепер не мовиться.

Нові послаблення закону

Початок 2022 року вже встиг відзначитися новими послабленнями закону. Депутати ухвалили законопроєкт №6273, який надає можливість вивести ще понад 20 мільярдів з-під конкурентних процедур.

Авторами цієї ініціативи стали 20 народних депутатів, серед яких представники більшої частини політичних фракцій та груп :

  • “Слуга народу”;
  • “Батьківщина”;
  • “Довіра”;
  • “За майбутнє”;
  • “Європейська Солідарність”.

Про що мовиться

Законодавці пропонують не використовувати відкриті аукціони, які допомагають економити, для вибору виконавців будівництва, реконструкції та ремонту Дністровської ГАЕС та 18 компресорних станцій.

Довідка. Дністровська ГАЕС – це одна з найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій.

Її почали будувати ще у далекому 1983 році, а для її завершення необхідно витратити ще приблизно 8 мільярдів гривень. На послуги з ремонту компресорних станцій, за оцінками депутатів, треба ще приблизно 15 мільярдів.

Тобто понад 20 мільярдів гривень на будівництво та усі “супровідні до цих робіт товари та послуги” проведуть не на відкритих аукціонах, участь у яких можуть взяти усі охочі, а в результаті переговорів з конкретними компаніями.

Взагалі таке допускається, якщо замовник документально підтвердить, що на ринку просто немає інших постачальників і це вимушений крок. Однак депутати позбавили необхідності наших замовників це документально доводити.

Автори законопроєкту вважають, що закуповувати мільярдні товари та послуги за конкурентними процедурами недоцільно. Бо роботи повинні бути пов’язані з роботами, що виконувались раніше. Простими словами – аби до робіт залучили тих самих підрядників, що будували інші частини ГАЕС.

СБУ викрила масштабну корупцію

Цікаво, що кілька місяців тому Служба безпеки України викрила масштабну корупцію під час виконання робіт саме на Дністровській ГАЕС.

Збитки бюджету попередньо оцінюють у 60 мільйонів гривень – оплата робіт, які фактично не виконувалися, завищення вартості робіт через фіктивні фірми та подальший розподіл грошей між всіма учасниками схеми.

Закон чекає підпису президента

Але, мабуть, депутатів ця інформація не вразила, бо не зупинила. За цей закон вже проголосував парламент і він чекає підпису президента.

Чи потрібне нам швидке та якісне будівництво однієї з найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій? Звичайно потрібне.

Але що нам точне не потрібно, це тінізація все більшої кількості закупівель та зелене світло для інших охочих витрачати гроші платників податків непрозоро.

Адже, як показує вже згаданий нами історичний досвід 2010 – 2013 років – такі винятки не ведуть ні до чого доброго.

Голосування – не за планом

Завершити все ж таки хочу хорошим – голосування пішло не по плану і чудом провалили поправки, які стосувалися вже не конкретних закупівель, а усіх десятків тисяч замовників по усій країні.

Поправки дозволили б заходити на тендер, ставити аномально низьку ціну, за яку ніхто не згоден працювати, а після підписання угоди – спокійно підіймати на 50%. Оце була б економія.

Я нагадую, суспільство повинне слідкувати за законодавчими ідеями своїх обранців. Адже пам’ятаймо, політики приходять і йдуть, а нам усім доведеться жити з наслідками ухвалених ними законів.

Джерело: 24 канал