Мартина Богуславець: Як закриття реєстрів вплине на відбудову?

Не встигли українці оговтатися від інформації про “непопередження” щодо війни, як потрібно бути готовим до чергового “сюрпризу” – закриття низки публічних реєстрів і раніше відкритих даних. 

Так, на час війни в Україні хочуть залишити закритою інформацію про декларації чиновників, майновий стан нардепів та їх помічників, реєстр корупціонерів, реєстр юридичних осіб, ФОПів, відомості про кадастр, фінзвітність компаній та низку інших публічних даних. 

І якщо закриття реєстрів складських документів зерна, даних про рух палива чи енергетику є потрібними, то спроба приховування корупціонерів у воєнний час, коли призначення на державні посади проводиться поза конкурсами, виглядає алогічною.

20 серпня завершується громадське обговорення проєкту змін до постанови Кабміну № 835, що опублікувало Мінцифри. Низка громадських організацій Коаліції RISE Україна, зокрема, й “Інститут законодавчих ідей” висловилися проти такої ініціативи. 

Адже влада однією рукою “розписується” у публічності і підзвітності, говорячи про процес відновлення, іншою ж – зачиняється за дверима.

Крім того через надання права розпорядникам самостійно вирішувати, що публікувати і що ні, перелік закритої інформації може значно зрости.

Як це вплине на відбудову?

Наразі в Україні немає єдиного і прозорого механізму отримання та використання коштів для відновлення. Натомість вже є низка нових ініціатив щодо створення додаткових інституцій у системі виконавчої влади, як-то Агенція з відновлення, фондів – як Фонд оперативного відновлення.

У випадку створення Агенції ми рекомендували владі організувати цей процес максимально публічно, із прозорими конкурсами на посади та наглядовим органом за діяльністю інституції з числа не менше 50% міжнародників і представників громадськості. 

Для того, аби мінімізувати корупційні пастки, держава мала бути усунена від ключової ролі розподілу коштів міжнародних партнерів. Нині ж лунають заяви про створення в рамках держбюджету Фонду оперативного відновлення. До нього міжнародні партнери зможуть спрямовувати кошти на відбудову. Тобто держава тут має намір взяти ключову роль.

У випадку закриття інформації про реєстри юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців закриється можливість для моніторингу та контролю за компаніями, які будуть задіяні у процесі відновлення як підрядники. Зокрема, це стосується Fast Recovery – відбудови об’єктів критичної інфраструктури та соціальної сфери вже під час війни. Без доступу до низки реєстрів українці не зможуть слідкувати за процесом відновлення. На практиці ж може бути варіант, коли розмобмлену школу ремонтує підрядник із “російським слідом” серед пов’язаних осіб.

Висновки

Чим більше даних про доходи, майно, підряди, фінзвітність і реєстрів є закритими, тим більш стрімко зростає вірогідність корупційних діянь.

В умовах, коли Україна залучатиме величезні фінансові ресурси від міжнародних партнерів, така закритість може стати репутаційним провалом і матиме фінансові наслідки.

Послаблення громадського контролю через закриття публічної інформації та реєстрів, у тому числі декларацій і фінзвітності, може призвести до перевитрат бюджетних коштів та неефективного їх використання. У той час, коли країна потребує 7 млрд дол на місяць, це неприпустимо.

Реєстр корупціонерів, інформація про майно нардепів чи доходи посадовців не є “ризиками національної безпеки”. Її закриття посилює корупційні ризики у війну. 

Джерело: Цензор.Нет