Інститут законодавчих ідей

  • Eng

    Дострокові парламентські вибори - міфи та реалії

    Newsletter

    Питання дострокових парламентських виборів стало гарячою темою останнього місяця і приводом для палких дискусій. Думки експертів щодо останнього можливого терміну дострокового розпуску Верховної Ради новообраним Президентом розійшлися. Одні категорично стверджують, що дострокові вибори уже неможливі, інші відстоюють думку щодо наявності у Зеленського права їх призначити, якщо встигне вступити на посаду до 27 травня.

    Яка з цих двох позицій правильна та чи має хоча б теоретичну можливість новообраний Президент розпустити ВР достроково спробуємо розібратися.

    У чому ж полягає проблема? У Конституції України чітко встановлено обмеження щодо дочасного розпуску парламенту «в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради».

    Плутанина виникає як раз із цим положенням: від якої дати відраховувати вказаний строк?

    Експерти посилаються на два різні статті Конституції, якими регулюється тривалість та закінчення повноважень Українського парламенту:

    1. «Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання» (ч.1 ст.90).
    2. «Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років» (ч.5 ст. 76).

    На перший погляд ці положення можуть суперечити одне одному, і не обов’язково співпадають у часі.

    Давайте розбиратися по порядку.

    Версія №1: ЗАКІНЧЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ВЕРХОВНОЇ РАДИ = ПОЧАТку РОБОТИ НОВООБРАНОГО ПАРЛАМЕНТУ

    Теза ґрунтується на тому, що строк закінчення повноважень ВР рахується від дати відкриття першого засідання нового скликання (ст.90). Саме ця дата на практиці означає припинення повноважень «попередніх» народних депутатів, їх помічників-консультантів, деяких інших структурних утворень і запускає роботу новообраних представників.

    Прихильником відліку від цієї дати виступає, до прикладу, суддя КСУ у відставці Віктор Шишкін (https://www.facebook.com/vi.shyshkin/posts/852047615134365).

    При цьому підході вирахувати точну дату закінчення повноважень парламенту практично неможливо. Вона залежить від завершення низки процедур, які мають відбутися «не пізніше» певного строку:

    Голосування з 8 години до 20 години 27 жовтня
    ЦВК встановлює результати виборів не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня голосування
    Офіційне оприлюднення результатів у газетах “Голос України” та “Урядовий кур’єр” не пізніш як на п’ятий день з дня встановлення результатів виборів
    Подання особами, обраними депутатами Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов’язана подати до ЦВК документ про її звільнення з роботи (посади), не сумісної з депутатським мандатом, та (або) про припинення дії іншого представницького мандата не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів
    ЦВК видає тимчасове посвідчення народного депутата України особі, зареєстрованій народним депутатом не пізніш як на сьомий день з дня реєстрації
    Верховна Рада нового скликання збирається на першу сесію у залі засідань Верховної Ради не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення про обрання не менш як двох третин народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради

    Таким чином, новобрана ВР може «стартувати» як раніше, так і теоретично значно пізніше (при необранні 2/3 народних депутатів при проведенні повторних виборів)  заявленого у статті 76 Конституції строку повноважень парламенту.

    Цілком очевидно, що нове скликання ВР навряд може набути повноважень відразу після проведення виборів. Проте на даному етапі жоден орган не уповноважений «рахувати» мінімально необхідну кількість днів для набуття повноважень та відповідно для обрахування шестимісячного строку. Тому, як правило, прихильники цієї версії дотримуються як точки відліку дати проведення чергових виборів – 27 жовтня.

    Дехто справедливо запитує: чому ж має братися найраніш можлива дата, а не найпізніша, як пропонує, до прикладу, Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк?

    Справа в тому, що Конституція України написана таким чином, що ставить запобіжник на зловживанні з боку органів державної влади, в тому числі і у питанні дострокових виборів. У статті 19 Основного Закону чітко вказано, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

    Таким чином ні державні органи, ні посадові особи не можуть брати на себе додаткові повноваження, робити те, що не передбачено законодавством. Конституція забороняє Президенту оголошувати дострокові вибори в останні шість місяців роботи парламенту, тим самим надаючи можливість законодавчому органу допрацювати термін. Відповідно «відтягування» зазначених строків означало б порушення принципу, викладеного у 19 статті.

    Версія №2 Справа в формулюваннях

    Попередня версія здається досить логічною і обґрунтованою, адже вона відштовхується від фактичної дати припинення повноважень Парламенту. Справді, на практиці строк повноважень Верховної Ради, Президента не складає рівно 5 років. Вони припиняються на декілька днів раніше, або дещо пізніше на п’ятому чи на початку шостого року роботи органу.

    Але диявол ховається у дрібницях. Починаємо досліджувати формулювання:

    «Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради» (ч.5 ст.90).

    А далі ще раз проглядаємо вищезгадані положення:

    «Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років» (ч.5 ст. 76).

    «Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання» (ч.1 ст.90).

    Якщо самостійно не дотрактовувати значення, а читати текст дослівно, то розуміємо, що формулювання «строк повноважень» та «повноваження припиняються» не є тотожними. У юриспруденції важливо бути точним. Стаття 90 Конституції прив’язує право Президента до останніх шести місяців саме до закінчення «строку повноважень парламенту», а не просто закінчення «повноважень парламенту». Фактично, у ч.5 ст. 76 зустрічаємо єдину згадку в Конституції про термін «строк повноважень парламенту».

    Саме тому на думку багатьох експертів, а також команди Володимира Зеленського потрібно орієнтуватися на конституційно встановлений строк повноважень парламенту = 5 років. Верховна Рада цього скликання набула повноважень 27 листопада 2014 року, відповідно її «строк повноважень» закінчується на місяць пізніше від виборів. Відрахувавши від дати 6 місяців маємо кінцеву можливу дату розпуску – 27 травня 2019 року.

    До речі, саме про цю дату як «теоретичну можливість ропуску парламенту» згадує і Голова парламенту Андрій Парубій у своєму інтерв’ю виданню «Цензор.нет».

    ТО ЧИ ЗАГРОЖУЮТЬ ПАРЛАМЕНТУ ДОСТРОКОВІ ВИБОРИ?

    Насправді відповідь залежить від способу прочитання Конституції.

    На практиці в окремих експертів виникає ніби логічне запитання як щодо визначення тривалості роботи парламенту, так і Президента: чому якщо строк повноважень відповідно до Конституції триває рівно 5 років, не можна припинити їх і на практиці рівно цей день? Чому не зробити так, щоб ці два положення зійшлися в одній даті? Тут, мабуть, найдоцільніше було б отримати відповідне тлумачення Конституційного Суду України.

    Із наявної інформації – перший варіант прочитання Конституції можна назвати логічно правильним, а другий – формально правильним. Наявність норми про строк повноважень ВР у 5 років дає можливість для маневру та безумовно дозволяє підняти питання про розпуск парламенту до 27 травня.

    Олена Базилівська
    експерт з питань парламентських процедур та законотворчої діяльності

    Зашейримо!
    Ми у соцмережах
    Завжди відкриті до
    питань та пропозицій
    legislative.ideas@gmail.com