ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВЧИХ ІДЕЙ

  • Eng

    Результати обговорення щодо конституційності статті про незаконне збагачення та цивільної конфіскації?

    Новини
    16 грудня, в Укрінформ відбулося обговорення: “Конституційність незаконного збагачення та цивільної конфіскації необґрунтованих активів: скасувати не можна залишити”. Спікери заходу: Єгор Соболєв, Тетяна Хутор, Андрій Білецький та Річард Мессік.

    Вже більше місяця минуло з того часу, як Конституційний Суд України своїм рішенням скасував частину повноважень антикорупційних органів, а з ними і здобутки антикорупційної реформи. Відкритим залишається питання: “Чи визнає КСУ неконституційним статтю про незаконне збагачення та конфіскацію”, адже частина депутатів з “ОПОЗИЦІЙНОЇ ПЛАТФОРМИ – ЗА ЖИТТЯ” та “За майбутнє”, які направили подання до КСУ вважають, що ці інструменти порушують конституційні права, от лише чиї? 

    Відповіли на це запитання спікери обговорення: “Конституційність незаконного збагачення та цивільної конфіскації необґрунтованих активів: скасувати не можна залиши” – Єгор Соболєв, Тетяна Хутор, Андрій Білецький та Річард Мессік (16 грудня, Укрінформ).

     

    Як зауважив на початку заходу Єгор Соболєв: “Немає нічого більш конституційного і природного, ніж вимагати у посадовця пояснювати походження свого майна. Якщо суспільство довіряє йому право використовувати свої податки чи право приймати рішення від імені громадян, то воно вправі накладати і обов’язки на посадовців. Чесним і логічним обов’язком є відповідати про свої витрати і свої доходи. Це зрозуміло всім, окрім корупціонерів”.

    ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА НЕЗАКОННЕ ЗБАГАЧЕННЯ ТА КОНФІСКАЦІЯ НЕОБҐРУНТОВАНИХ АКТИВІВ Є КОНСТИТУЦІЙНИМИ!

    Розповімо коротко, але змістовно “чому” зазначивши аргументи авторів подання до КСУ від 4 серпня 2020 року та наші пояснення до кожного з них: 

    • Закон написаний не чітко, він порушує принципи юридичної визначеності. 
    • Для визнання закону таким, що є юридично НЕ визначеним недостатньо “відчуттів” авторів подання. Потрібна практика. Наразі така практика відсутня. Кримінальний кодекс України було доповнено ст. 368−5 лише в жовтні 2019 року, і за цей час українські суди не встигли винести жодного рішення: 0 вироків, 0 цивільних позовів. Отже, говорити про неоднозначність закону без прикладів його застосування немає жодного сенсу.
    • Закон пишеться людиною для людей. Він апріорі не може містити усіх деталей. Водночас закон буде “якісним” навіть коли особа може зрозуміти зміст його положень за допомогою юриста. Це вважається нормальним і таким, що відповідає принципу “юридичної визначеності”. Про це вказує і ЄСПЛ, і самі судді КСУ. Для українських держслужбовців навіть діють окремі відділи НАЗК, які постійно надають такі роз’яснення. 
    • Незаконне збагачення порушує принцип презумпції невинуватості та має зворотну дію в часі.
    • Автори вдалися до зухвалого перекручування тексту закону. У законі використано конструкцію “якщо доведено”, яка чітко вказує на те, що довести потрібно саме факти незаконного набуття певних активів. У свою чергу із загального контексту Кримінального кодексу зрозуміло, що доводити такі факти будуть саме державні органи, а не особа.
    • Закон не має зворотної дії в часі, бо особа буде нести відповідальність лише за активи, які вона набула у власність після набрання законом чинності. 
    • Цивільна конфіскація є видом покарання та порушує право власності особи. 
    • Цивільна конфіскація НЕ є покаранням, а є елементом цивільного процесу та має на меті повернути те, що людині належить незаконно, тобто не мало б належати.
    • Цивільна конфіскація повністю відповідає 41 статті Конституції України: “Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом”.

    Як можна знайти вихід з даної ситуації?

    Своїми думками з цього приводу поділилася голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор у своїй колонці:

    Це вже друге конституційне подання, яким оскаржують злочин незаконного збагачення. Якщо цю редакцію статті “Незаконне збагачення” буде визнано неконституційною і ухвалено нову, то немає сумніву, що якась група народних депутатів знову буде оскаржувати її неконституційність. 

    Ми ризикуємо потрапити в постійну правову петлю, знівелювати цей антикорупційний механізм і фактично не притягнемо жодного корупціонера до відповідальності. З такої ситуації потрібно шукати вихід. І ми вважаємо, як не дивно, але цю проблему здатен розв’язати сам КСУ.

    Конституційний Суд може при розгляді цього конституційного подання розтлумачити та окреслити конституційні рамки правозастосування статті “Незаконне збагачення” та цивільної конфіскації. Простими словами — сказати в якій спосіб слід використовувати закон, а в який ні. Це дозволить покласти край необдуманим поданням народних депутатів та, як наслідок, буде сформована необхідна судова практика, що допоможе краще розуміти закон.

    Отже, якби не хотілося представникам деяких політичних партій та суддям КСУ визнати неконституційність цих інструментів, але Інститут цивільної конфіскації необґрунтованих активів та стаття 368-5 Кримінального кодексу України є такими, що відповідають Конституції України!

    Відеозапис заходу можна переглянути за лінком: https://bit.ly/2K86FsY

    Під час обговорення також були представлені результати двох аналітичних досліджень

    • Цивільна конфіскація необґрунтованих активів крізь призму захисту права власності.
    • Висновок Amicus Curiae на конституційне подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та інших пов’язаних з ними законів України, що зачіпають права та свободи громадян (розділи II та III подання).

    Примітка. 

    Публікація та презентація аналітичних досліджень стала можливою за підтримки Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).

    Зашейримо!
    Ми у соцмережах



    Завжди відкриті до
    питань та пропозицій
    +38 (063) 763 85 09 office@izi.institute