Бюджетом Києва буде управляти банк, пов’язаний із Фірташем?

Поспішна спроба Київради купити банк “із завтра на вчора” виглядає як імпульсивна покупка у маркеті. Все б нічого, якби не йшлося про мільярд громади лише на етапі купівлі, війну, нестабільність невеликих фінустанов і, як мінімум, ґулі від попередніх грабель на “Хрещатику”.

Отож 5 вересня у КМДА заявили про бажання інвестувати у визнаний НБУ неплатоспроможним банк “Січ”, який пов’язують із проросійським олігархом Фірташем, та створити на його базі “Муніципальний” банк Києва. Ціна питання – мільярд гривень. 

Так, на сесії 8 вересня хочуть уповноважити департамент економіки та інвестицій КМДА на участь у конкурсі з метою виведення неплатоспроможного банку “Січ”. У разі перемоги з бюджету столиці виділять 999 млн грн на придбання 100% акцій та капіталізацію АТ “Банк Січ”.

Звісно, переваг муніципального банку може бути вдосталь. Особливо, коли в аргументи наводити успішність швейцарських муніципальних банків. Однак, не в досвіді Києва. На практиці друга спроба інвестування у банк може завершитися, як і перша з “Хрещатиком”, який збанкрутував після того, як з нього вивели кошти шляхом вкладення коштів у так звані “безцінні” папери.

Аргументи Міфи КМДА

На думку першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, Муніципальний банк має оптимізувати фінанси міста, значно зекономити кошти громади, а також вплинути на стійкість банківської системи України. Однак аргументи влади без жодних фінансових обґрунтувань перетворюються у міфи.

Міф 1. “500 млн грн економії”

У КМДА аргументують потребу витратити мільярд, щоб також потім економити на комісії за обслуговування рахунків у різних банках. Йдеться орієнтовано про суму в 500 млн грн в рік, які витрачає місто разом із КП на обслуговування рахунків у різних банках. 

Однак комісія банку – це його дохід, з якого виплачується в тому числі зарплата працівникам. Якщо ж Муніципальний банк не буде отримувати від обслуговування міських рахунків дохід, ці кошти доведеться шукати з інших джерел, у тому числі з бюджету. Тобто економія в 500 млн перестає бути економією. 

Міф 2. “Прозорий єдиний фінансовий інструмент міста”

У законодавстві України поняття муніципального банку не існує, як і механізмів управління ним. Фактично влада буде використовувати його як термінал, маючи одноосібний вплив. Тому існує ризик виведення коштів через відсутність законодавчих інструментів управління та контролю з боку громади. Відповідно аргумент про його відкритість і інструменти контролю для громадськості – теж міф. 

Міф 3. “Стислі строки”, тому треба дуже швидко

Блискавична швидкість “від ідеї до рішення” із відсутністю належного економічного обгрунтування, врахування думки громади пояснюється стислими строками на подання необхідних документів. Нагадаємо, термін прийому конкурсних пропозицій продовжили до 12 вересня, тоді як конкурс був оголошений ще 11 серпня. Фактично КМДА мала місяць для того, щоб пояснити та обґрунтувати перед громадою таке рішення.

Ризики виведення коштів та рейдерських схем

Інститут законодавчих ідей проаналізував проєкт рішення Київради та виявив корупціогенні фактори, які створюють ризики виведення коштів платників податків через різні схеми.

Зокрема, недотримання принципу прозорості та відкритості при прийнятті рішення, що може призвести до витрати мільярда.

Проєкт рішення Київради не містить фінансового-економічного обґрунтування, плану заходів із виведення показників капіталу та ліквідності неплатоспроможного банку “Січ” у відповідність із вимогами банківського законодавства. Тоді як план заходів, у тому числі щодо збільшення статутного капіталу, потреби в залученні кредитів, а також інформація про прогнозні показники діяльності банку, джерела збільшення капіталу мають бути підготовлені на етапі подання конкурсної заявки, тобто до 12 вересня. Крім того, повна вартість реалізації заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства та план таких заходів не оприлюднені.

Проєкт рішення, наслідком якого може стати витрата майже 1 мільярда гривень бюджетних коштів платників податків, вноситься на голосування як невідкладний за 4 дні після оприлюднення. В умовах обмежень, які діють під час воєнного стану, а також закритості діяльності Київради, це унеможливлює врахування думки громадськості та запобігання прийняттю такого рішення.

Крім того, до оприлюднення проєкту рішення влада столиці не повідомляла про наміри створення муніципального банку, громадське обговорення не проводилось. Це містить ознаки навмисного створення ситуації, коли в умовах воєнного стану громадськість не буде мати достатньо часу для реагування.

Відсутність у законодавстві особливостей функціонування муніципальних банків створює ризики виведення коштів платників податків через різні схеми. Зокрема, може повторитися історія з ліквідованим у 2016 році банком “Хрещатик”, у якому Київрада мала 25 відсотків. Через рейдерські схеми з банку вивели активи вартістю щонайменше 3 млрд грн.

Як “Січ” може стати “Хрещатиком”-2

Схожий на “муніципальний” банк у Києва вже був – “Хрещатик”, де у 2001 році КМДА мала 51,2% акцій, а з урахуванням КП влада контролювала 56,5%. Із 2006 року здійснювали додатковий випуск акцій, які викуповувала не КМДА, а інші акціонери. Відтак муніципальна частка до 2010 року зменшилася до 25%, реалізувалася схема “розмивання” муніципальної власності, КМДА втратила контроль над банком.

Схема полягала в тому, що акціонером у банку була не КМДА як представник громади, а Головне фінансове управління КМДА – підрозділ, підпорядкований меру. Юридично саме фінуправління КМДА розпоряджалося 51,2% акцій та мало вирішальний голос на зборах акціонерів. Тобто  рішення щодо додаткової емісії та “муніципальність” банку залежали від підпису однієї особи. 

До 2016 року “Хрещатик” був одним із учасників соціального проєкту «Картка киянина», у ньому були відкриті рахунки багатьох столичних КП.

Станом на 1 жовтня 2015 року банк “Хрещатик” займав 18 за розмірами активів серед 130 українських банків. Однак вже через півроку, 5 квітня 2016 року НБУ визнав банк неплатоспроможним, у червні відкликав банківську ліцензію та направив до правоохоронних органів лист із даними, які можуть свідчити «про організовану злочинну діяльність у банку».

Незадовго до введення тимчасової адміністрації в банку комунальні підприємства столиці вивели з нього близько 300 млн грн своїх коштів.

На момент запровадження тимчасової адміністрації таких облігацій на балансі ПАТ “КБ “Хрещатик” було виявлено загалом на 2,3 млрд грн. При цьому, майже 85% з них виявились незабезпеченими, і у 91,8% випадків емітенти виявилися пов’язаними з банком особами. 

Тому у випадку з банком “Січ” вже сьогодні важливо, хто юридично виступатиме акціонером банку. Майбутній Муніципальний банк може теж піти стежкою зменшення частки муніципалітету та стати приватним.

Нагадаємо, у 2019 році НБУ визнав Дениса Горбуненка який є наближеним до бізнесмена Фірташа, фактичним контролером АТ “БАНК СІЧ”, хоча він формально не володіє акціями банку, однак має можливість здійснювати вирішальний вплив на його управління та діяльність. Акціонерами банку є Олег Баланда з часткою 55,615% акцій, Валерій Роздорожний  – 31,016%, Андрій Мельник – 9,6257% та Олег Губанов  із часткою 3,7433% акцій.

Висновки

• Спроба КМДА витратити мільярд не обгрунтована економічними показниками та розрахунками, не підкріплена планами розвитку та фінансовими прогнозами.
• Квапність у прийнятті рішення не дозволяє врахувати думку громадськості, вплинути громаді на процес.
• Досвід участі КМДА у якості банківського інвестора не найкращий.
• Муніципальний банк може стати інструментом схем та корупційної діяльності, втрат бюджету громади.
• Функції муніципального банку можуть ефективно виконувати наявні банки.