Інститут законодавчих ідей

  • Eng

    Про що законопроект Зеленського щодо імпічменту?

    Президент, як і обіцявподав до Верховної Ради законопроект про імпічмент. Це вже третій за рахункомзаконопроект Зеленскього. Перші два – про скасування мажоритарки та зміну закупівель ЦВК – Рада провалила, не внісши навіть в порядок денний.

     

    Як процедура імпічменту виглядала б вже сьогодні?

    Вже сьогодні, за чинним українським законодавством, навіть без ухвалення окремого закону про імпічмент, процедура імпічменту президента виглядала б так:

    1. Не менш ніж 226 народних депутатів вносять до Ради письмове подання про ініціювання питання імпічменту.
    2. Не менш ніж 226 народними депутатами ініціюється питання про усунення президента.
    3. Спеціальна слідча комісія ВР проводить розслідування.
    4. Не менш як 300 народних депутатів за результатами цього розслідування та наявності підстав приймають рішення про звинувачення президента.
    5. Не менш як 338 народних депутатів приймають остаточне рішення про дострокове припинення повноважень президента, але лише за наявності:

    – висновку Конституційного Суду (про відповідність розслідування вимогам Конституції);

    – висновку Верховного Суду (про наявність у діях президента ознак злочину).

    Сьогодні така складна процедура детальніше розписана нормами Регламенту Верховної Ради, однак майже нереальна для виконання. Адже можливість збору такої кількості підписів та голосів депутатів, особливо в умовах президентської більшості в Раді, дорівнює нулю.

     

    Що пропонує Зеленський

    Статті проекту на 90% все ж таки дублюють чинні норми Регламенту Верховної Ради, однак є і деякі новації. Їх варто було б поділити як на неоднозначні, так і на відверто позитивні.

     

    Пропозиції законопроекту, які насторожують:

    1. Викликають сумніви положення про те, що спеціальний прокурор – член спеціальної тимчасової слідчої комісії (далі – комісія) наділений всіма повноваженнями прокурора, закріпленими Кримінальним процесуальним кодексом (далі – КПК) а також, що спеціальні слідчі – члени комісії при проведенні розслідування факту вчинення президентом державної зради чи іншого злочину наділені всіма повноваженнями слідчого органу досудового розслідування, закріпленими КПК.

    Вищенаведені пропозиції не відповідають статті 111 Конституції  та суперечатьРішенню Конституційного Суду від 10 грудня 2003 року N 19-рп/2003  у справі щодо недоторканності та імпічменту президента України.

    В останньому Конституційний Суд дійшов висновку,  що “встановлена Конституцією України процедура імпічменту є єдиним способом притягнення президента України до конституційної відповідальності  і за своєю правовою природою не є аналогічна обвинуваченню особи відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу України. Тому немає підстав вважати досудовим слідством проведення розслідування тимчасовою слідчою комісією, яка створюється парламентом”.

    Окрім того, повноваження прокурора та слідчих і так вже визначені проектом: слідчі та прокурор комісії здійснюють свої повноваження лише відповідно до наданих їм на законних підставах доручень від комісії.

    Незрозуміло все-таки, про яку процедуру йде мова: про спеціальну процедуру імпічменту чи все ж таки про кримінальне провадження.

    1. Неоднозначною виглядає відсутність норми про те, що захисник президента теж наділений  всіма правами відповідно до КПК. Така пропозиція була б цілком логічною з огляду на те, що всіма повноваженнями відповідно до КПК наділяють слідчих та прокурора.
    2. Відсутні чіткі положення про те, що права свідків, службових осіб, експертів, які запрошені комісією, гарантуватимуться КПК, натомість цих же ж осіб за законопроектом попереджатимуть про визначену Кримінальним кодексом відповідальність за відмову від давання свідчень чи від виконання покладених на них обов’язків під час розслідування, а також надання завідомо неправдивих свідчень, висновку і тд.

    Пропозиції законопроекту, які заслуговують на підтримку:

    1. Пропонується у склад комісії вводити не 3 слідчих (як передбачає чинний закон), а в залежності від кількості депутатських фракцій – аби кандидатури спеціальних слідчих до складу комісії вносили депутатські фракції (депутатські групи).

    Таке формулювання враховуватиме принцип пропорційного представництва депутатських фракцій та груп, є більш зрозумілим та чітким відносно існуючої процедури.

    1. Пропонується, аби кандидатуру спеціального прокурора до складу комісії вносили ініціатори розгляду питання про імпічмент.

    Така позиція дозволить уникнути можливого звинувачення від ініціаторів імпічменту у заангажованості відбору кандидатури прокурора.

    1. У разі виникнення сумнівів щодо наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів у кандидатів до складу комісії народні депутати мають право заявити про їх відвід, а також комісія на своєму засіданні обирає голову, заступника голови та секретаря, які не можуть бути членами однієї депутатської фракції (депутатської групи).

    Такі норми сприятимуть неупередженому розслідуванню.

    1. Пропозиції, які сприятимуть прозорості усього процесу і яких немає в чинному законі:

    Комісія буде зобов’язана:

    • вести протоколи та стенограми засідань;
    • вести облік вхідних та вихідних документів;
    • звітувати перед Радою про хід розслідування відповідно до термінів, визначених самою Радою.

    Яка доля законопроекту Зеленського та процедури імпічменту загалом?

    1. З огляду на останні заяви з Ради в найближчий час парламентарії таки планують розглянути процедуру імпічменту президента, однак не законопроект, поданий президентом, а інший законопроект щодо тимчасових слідчих комісій, який був зареєстрований ще у 2014-му році, і який майже 4 роки стояв без руху.
    2. Але і тут перспективи невтішні: як поінформував перший заступник голови регламентного комітету Павло Пинзеник, загалом до законопроекту 2014 року подано 1633 поправки. Пинзеник прогнозує, що розгляд законопроекту в залі парламенту займе стільки ж часу, як ухвалення закону про мову.

    Просто нагадаю, що на закон про мову народним депутатам знадобилося півтора місяці.

    1. Та навіть якщо законопроекту президента пощастить і його внесуть на розгляд для внесення в порядок денний, то з огляду на провалені перші два, і поки що єдині законопроекти Зеленського, президентський законопроект про імпічмент не має шансів навіть бути внесеним в порядок денний і тим більше проголосованим цим скликанням Ради.
    2. Але, якщо навіть упустити усі ці процедурні моменти і презюмувати, що законопроект буде прийнятий після 21 липня вже в новому скликанні, то у такому вигляді він докорінно жодним чином не змінить існуючу процедуру імпічменту.

    Існують думки, що чинна процедура імпічменту, яку, до речі, взяв за основу Зеленський, недієздатна з самого початку.

    Головні етапи імпічменту, про які йшлося на початку цієї статті, вже прописані в Конституції. Законопроектом Зеленського зміни до Конституції не вносяться, хоча саме норми Конституції роблять процедуру імпічменту майже нереальною для виконання.

    Тому, якщо майбутнім депутатам, президенту справді хочеться зробити процедуру імпічменту можливою, а не лише обіцяною на рівні заяв і красиво виписаною на рівні юридичних норм, то варто почати зі змін до Конституції.

    Мартина Богуславець, спеціально для УП

    Зашейримо!
    Ми у соцмережах
    Завжди відкриті до
    питань та пропозицій
    legislative.ideas@gmail.com